Відмінності між версіями «Водопійча»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ВОДОПІЙЧА''' | ||
| + | '''-а́ти, с., зах.''' | ||
| + | Кухоль для води. [1] | ||
| + | |||
'''КУ́ХОЛЬ, хля, чол.''' | '''КУ́ХОЛЬ, хля, чол.''' | ||
'''1.''' Металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття. Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав смажними устами до кухля ''(Борис Грінченко, II, 1963, 481)''; Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину ''(Іван Микитенко, II, 1957, 322)''; | '''1.''' Металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття. Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав смажними устами до кухля ''(Борис Грінченко, II, 1963, 481)''; Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину ''(Іван Микитенко, II, 1957, 322)''; | ||
| Рядок 8: | Рядок 12: | ||
// заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв. Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 57)''; Праворуч, в глибині камін..; на каміні оригінальні кухлі і чималий старосвітський дзиґар ''(Леся Українка, II, 1951, 6)''; | // заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв. Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані ''(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 57)''; Праворуч, в глибині камін..; на каміні оригінальні кухлі і чималий старосвітський дзиґар ''(Леся Українка, II, 1951, 6)''; | ||
// Кількість напою, що вміщується в такому посуді. Не важко було вгадати, що суддя навіть хильнув собі десь у шинку кухоль-другий з приятелем ''(Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 379).'' | // Кількість напою, що вміщується в такому посуді. Не важко було вгадати, що суддя навіть хильнув собі десь у шинку кухоль-другий з приятелем ''(Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 379).'' | ||
| − | '''3.''' рідко. Висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою. Рядок струнких дівчат, ..з високими кухлями на плечах, оживляв кам'яну пустелю ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392)''; І ви [прощайте], запінені потоки, Картвельські зорі уночі, І ти, горянко чорноока, Із повним кухлем на плечі! ''(Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 25)''. [ | + | '''3.''' рідко. Висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою. Рядок струнких дівчат, ..з високими кухлями на плечах, оживляв кам'яну пустелю ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392)''; І ви [прощайте], запінені потоки, Картвельські зорі уночі, І ти, горянко чорноока, Із повним кухлем на плечі! ''(Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 25)''. [2] |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:14, 30 листопада 2014
Водопійча́, -ча́ти, с. = Кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Зміст
Сучасні словники
ВОДОПІЙЧА -а́ти, с., зах. Кухоль для води. [1]
КУ́ХОЛЬ, хля, чол. 1. Металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття. Гаїнка подавала йому тремтячою рукою води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав смажними устами до кухля (Борис Грінченко, II, 1963, 481); Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину (Іван Микитенко, II, 1957, 322); // чого. Кількість чого-небудь, що вміщується в такому посуді. [Кирило:] Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі; а сусіда його, каже, навіть і кухля води не збавив: на божу волю здався (Марко Кропивницький, II, 1958, 11); Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266). 2. Велика склянка з вушком для пиття пива та інших напоїв. Кабаре! які там дива! Знову казка чарівна... І за повним кухлем пива Чарівніша ще вона (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 340); Саме найкраще — то лимонад: скляний великий кухоль, а в ньому палає цілий Везувій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); // заст. Оздоблений глиняний посуд для пиття напоїв. Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 57); Праворуч, в глибині камін..; на каміні оригінальні кухлі і чималий старосвітський дзиґар (Леся Українка, II, 1951, 6); // Кількість напою, що вміщується в такому посуді. Не важко було вгадати, що суддя навіть хильнув собі десь у шинку кухоль-другий з приятелем (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 379). 3. рідко. Висока округла посудина з вузьким верхом і ручкою. Рядок струнких дівчат, ..з високими кухлями на плечах, оживляв кам'яну пустелю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); І ви [прощайте], запінені потоки, Картвельські зорі уночі, І ти, горянко чорноока, Із повним кухлем на плечі! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 25). [2]
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 421.
