Відмінності між версіями «Хворіти»
(Створена сторінка: '''Хворіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хворіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. ''Чуб. ІІІ. 157. ''У чумаків воли хворіють. ''Драг. 167. | '''Хворіти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть. ''Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. ''Чуб. ІІІ. 157. ''У чумаків воли хворіють. ''Драг. 167. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ХВОРІТИ, ію, ієш, недок. | ||
+ | 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. — Чи живі, чи здорові, — пише, — діти мої любії і ти, жінко кохана? А я, то все хворію (Марко Вовчок, I, 1955, 31); У мене теж старший син сії осені хворів бісовою трясцею (Панас Мирний, V, 1955, 422); Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 68); — Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 258). | ||
+ | 2. за кого — що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим [мертвим], Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (Павло Грабовський, I, 1959, 440). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 46. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | СЛАБУВАТИ , СТРАЖДАТИ , ХВОРІТИ | ||
+ | хворіти – страждати – слабувати | ||
+ | Виступають як синоніми, передають зміст “мати якусь недугу”. Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти. Його звичайно сполучають із знахідним відмінком іменників – назв хвороб, рідше – назв уражених органів та прийменником на. “Коли я був уже аспірантом, захворів на грип...” (Юрій Щербак); хворіти на ангіну, на запалення легенів. Вислови типу хворіти на серце, на нирки мають розмовний відтінок. Як і звороти зі словом занедужати. Занедужати на ноги, на горло. | ||
+ | У дієслові страждати помітна деяка експресія, тому в суто науковому стилі воно не зовсім доречне. При страждати можливі три синонімічні форми іменників, причому це переважно назви стійких, тривалих недуг. Найбільшу активність виявляє прийменниково-відмінкова форма від плюс родовий відмінок іменників. Наприклад: “Проте тварини не страждають ні від атеросклерозу, ні від каміння у нирках” (із журналу). Страждати від діабету, від астми, від нефриту, страждати від професійних хвороб. Досить поширене керування на плюс знахідний відмінок: страждати на нирки, на серце, на легені (у цій формі переважають іменники – назви уражених частин тіла). У безприйменниковому орудному відмінку зі словом страждати сполучаються тільки деякі іменники, зокрема хвороби, захворювання з означеннями. Страждати простудними захворюваннями. | ||
+ | Дієслово слабувати розмовне. В усному мовленні його поєднують з прийменниково-відмінковою формою на плюс знахідний відмінок іменників – назв уражених частин тіла або іменників – назв неприємних відчуттів. Слабувати на очі, на груди. В історичній художній прозі слово слабувати вживається для стилізації мови. “Сам (князь) часто слабував на серце та на кольки в животі” (Павло Загребельний). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Scho_robiti_schob_ne_khvority.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1354113435.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Big_26973.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===Заголовок Хворіти === | ||
+ | ====Підзаголовок Як хворіти з користю? | ||
+ | ==== | ||
+ | Текст Хворіти не любить ніхто. Але застуда завжди вражає нас своїми вірусами зненацька, і ми змушені залишатися вдома, під тепло ковдрою, приймати мікстури й сумувати – тоді, як за вікном живе світ, і найцікавіше відбувається без нас. Проте, якщо творчо підійти до свого лікарняного, то можна перетворити його на несподівану міні-відпустку з маленькими радощами та приємностями. | ||
+ | То як же хворіти й не тужити? | ||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [посилання http://karalevna.com.ua/liusterko/molodist_krasa/91-yak-hvority-z-korystu] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] |
Версія за 10:05, 30 листопада 2014
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХВОРІТИ, ію, ієш, недок. 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. — Чи живі, чи здорові, — пише, — діти мої любії і ти, жінко кохана? А я, то все хворію (Марко Вовчок, I, 1955, 31); У мене теж старший син сії осені хворів бісовою трясцею (Панас Мирний, V, 1955, 422); Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 68); — Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 258). 2. за кого — що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим [мертвим], Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (Павло Грабовський, I, 1959, 440). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 46.
"Словопедія"
СЛАБУВАТИ , СТРАЖДАТИ , ХВОРІТИ хворіти – страждати – слабувати Виступають як синоніми, передають зміст “мати якусь недугу”. Нейтральним тут є лише слово (за)хворіти. Його звичайно сполучають із знахідним відмінком іменників – назв хвороб, рідше – назв уражених органів та прийменником на. “Коли я був уже аспірантом, захворів на грип...” (Юрій Щербак); хворіти на ангіну, на запалення легенів. Вислови типу хворіти на серце, на нирки мають розмовний відтінок. Як і звороти зі словом занедужати. Занедужати на ноги, на горло. У дієслові страждати помітна деяка експресія, тому в суто науковому стилі воно не зовсім доречне. При страждати можливі три синонімічні форми іменників, причому це переважно назви стійких, тривалих недуг. Найбільшу активність виявляє прийменниково-відмінкова форма від плюс родовий відмінок іменників. Наприклад: “Проте тварини не страждають ні від атеросклерозу, ні від каміння у нирках” (із журналу). Страждати від діабету, від астми, від нефриту, страждати від професійних хвороб. Досить поширене керування на плюс знахідний відмінок: страждати на нирки, на серце, на легені (у цій формі переважають іменники – назви уражених частин тіла). У безприйменниковому орудному відмінку зі словом страждати сполучаються тільки деякі іменники, зокрема хвороби, захворювання з означеннями. Страждати простудними захворюваннями. Дієслово слабувати розмовне. В усному мовленні його поєднують з прийменниково-відмінковою формою на плюс знахідний відмінок іменників – назв уражених частин тіла або іменників – назв неприємних відчуттів. Слабувати на очі, на груди. В історичній художній прозі слово слабувати вживається для стилізації мови. “Сам (князь) часто слабував на серце та на кольки в животі” (Павло Загребельний).
Ілюстрації
Цікаві фактиЗаголовок Хворіти====Підзаголовок Як хворіти з користю? ==== Текст Хворіти не любить ніхто. Але застуда завжди вражає нас своїми вірусами зненацька, і ми змушені залишатися вдома, під тепло ковдрою, приймати мікстури й сумувати – тоді, як за вікном живе світ, і найцікавіше відбувається без нас. Проте, якщо творчо підійти до свого лікарняного, то можна перетворити його на несподівану міні-відпустку з маленькими радощами та приємностями. То як же хворіти й не тужити? Більше читайте тут: [посилання http://karalevna.com.ua/liusterko/molodist_krasa/91-yak-hvority-z-korystu] |