Відмінності між версіями «Невіра»
(Створена сторінка: '''Невіра, -ри, '''''об. ''1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. ''Та...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Б.Д Грінченка== | ||
'''Невіра, -ри, '''''об. ''1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. ''Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? ''Нп. ''Ця'', б''ачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, не то що ми, християне. ''МВ. III. 59. 4) Недовѣріе. ''До панів народ має давню историчну невіру. ''О. 1862. II. 52. Ум. '''Невіронька. '''КС. 1882. V. 361. | '''Невіра, -ри, '''''об. ''1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. ''Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? ''Нп. ''Ця'', б''ачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, не то що ми, християне. ''МВ. III. 59. 4) Недовѣріе. ''До панів народ має давню историчну невіру. ''О. 1862. II. 52. Ум. '''Невіронька. '''КС. 1882. V. 361. | ||
+ | |||
+ | ==Публічний електронний словник української мови== | ||
+ | НЕВІ́РА, и. | ||
+ | 1. ж. Відсутність віри, упевненості, переконаності в чому-небудь. Вона замовкла, бувши непевна, чи треба знову говорити про свою невіру в успіх (Головко, II, 1957, 470); Представники антинародних течій прагнули використати поетичне слово для проповіді індивідуалізму, занепадництва, невіри в перемогу соціалізму (Іст. укр. літ., II, 1956, 77). | ||
+ | 2. ч. і ж., розм. Недовірлива, маловірна людина. Голодностепське будівництво.. стало реальною річчю навіть для найзапекліших невір (Ле, Міжгір’я, 1953, 152); Скільки в той час було невір, скептиків і просто ворогів, які твердили, що нічого не вийде у більшовиків (Цюпа, Україна.., 1960, 207). | ||
+ | 3. ч., розм. Нехристиянин або той, хто не вірує в бога; безбожник. "Ріж! і бий! Мордуй невіру бусурмана!" Кричать [козаки] за муром (Шевч., І, 1963, 199); — Іди мені геть! Іди, безбожнику, іди, невіро, з хати зовсім! — наказує йому [Семенові] мати (Вас., І, 1959, 327); // Уживається як лайливе слово. Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити веслом (Тют., Вир, 1964, 257). | ||
+ | |||
+ | ==Великий тлумачний словник== | ||
+ | НЕВІРА 1) неверие 2) (ист.: не христианин) неверный 3) м. и ж. разг. недоверчивый, маловерный человек | ||
+ | |||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | НЕВІРА | ||
+ | (що) невірство, св. невір'я; (хто) неймовіра, Хома невірний; (безбожник) АТЕЇСТ, невірник, безвірник, недовірок, безвірок; (нехристиянин) невірний. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | '''1'''.Словник української мови | ||
+ | |||
+ | '''2'''.Словопедія | ||
+ | |||
+ | '''3'''.Словник Бориса Грінчеко | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk | ||
+ | |||
+ | http://slovopedia.org.ua/41/53405/268756.html | ||
+ | |||
+ | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32078-nevira.html | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] |
Поточна версія на 22:34, 29 листопада 2014
Зміст
Словник Б.Д Грінченка
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Нп. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, не то що ми, християне. МВ. III. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. Невіронька. КС. 1882. V. 361.
Публічний електронний словник української мови
НЕВІ́РА, и. 1. ж. Відсутність віри, упевненості, переконаності в чому-небудь. Вона замовкла, бувши непевна, чи треба знову говорити про свою невіру в успіх (Головко, II, 1957, 470); Представники антинародних течій прагнули використати поетичне слово для проповіді індивідуалізму, занепадництва, невіри в перемогу соціалізму (Іст. укр. літ., II, 1956, 77). 2. ч. і ж., розм. Недовірлива, маловірна людина. Голодностепське будівництво.. стало реальною річчю навіть для найзапекліших невір (Ле, Міжгір’я, 1953, 152); Скільки в той час було невір, скептиків і просто ворогів, які твердили, що нічого не вийде у більшовиків (Цюпа, Україна.., 1960, 207). 3. ч., розм. Нехристиянин або той, хто не вірує в бога; безбожник. "Ріж! і бий! Мордуй невіру бусурмана!" Кричать [козаки] за муром (Шевч., І, 1963, 199); — Іди мені геть! Іди, безбожнику, іди, невіро, з хати зовсім! — наказує йому [Семенові] мати (Вас., І, 1959, 327); // Уживається як лайливе слово. Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити веслом (Тют., Вир, 1964, 257).
Великий тлумачний словник
НЕВІРА 1) неверие 2) (ист.: не христианин) неверный 3) м. и ж. разг. недоверчивый, маловерный человек
Словник синонімів
НЕВІРА (що) невірство, св. невір'я; (хто) неймовіра, Хома невірний; (безбожник) АТЕЇСТ, невірник, безвірник, недовірок, безвірок; (нехристиянин) невірний.
Джерела та література
1.Словник української мови
2.Словопедія
3.Словник Бориса Грінчеко
Зовнішні посилання
http://slovopedia.org.ua/41/53405/268756.html
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/32078-nevira.html