Відмінності між версіями «Дім»

Версія за 21:10, 29 листопада 2014

Дім, дому, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Божий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-дому. Домой. Ум. Дімок, домик, домок, домичок, домочок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ДІМ, дому, чол.

1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Леся Українка, II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Остап Вишня, I, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам. Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 9).

2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Леся Українка, II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Юрій Смолич, II, 1958, 38).

З дому: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Панас Мирний, I, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Леся Українка, V, 1956, 145); Повен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 444).

3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти 1 коли вночі вони сміються (Максим Рильський, Голос, осінь, 1959, 20); // Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Петро Панч, В дорозі, 1959, 53).

4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв'язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Історія СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 120).

Божий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вовчок, I, 1955, 9); Дім розпусти; Публічний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Василь Стефаник, II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Іван Микитенко, I, 1957, 305); Жовтий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 306.

ДІМ, до́му, ч.

1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. Широка, обсаджена кипарисами стежка веде до дверей у літній триклініум [трикліній] на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Дім у Семена Непийводи був такий веселий, що стріха на ньому, як у задерикуватого парубка шапка, була набакир (Вишня, І, 1956, 353); * Образно. Тому й дорога нам Радянська Вітчизна, Що їй віддаємо і силу, й уміння, і мрії політ, Що в ній ми будуємо сонячний дім Комунізму (Гірник, Друзі.., 1953, 9).

2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. Цариця Клітемнестра з царським намісником Егістом наглядають, як раби й рабині кінчають прикрашати дім (Л. Укр., II, 1951, 328); Радісні вигуки наповнили дім (Смолич, II, 1958, 38).

З до́му: а) з свого житла. Яків поплівся з дому та до шинку (Мирний, І, 1954, 276); б) з рідних місць. Сьогодні виїжджаю з дому і завтра буду за границею (Л. Укр., V, 1956, 145); По́вен дім кого — велика кількість (про людей). Хай їм стидно [соромно] буде так забувати про мене, хорого. Адже повен дім людей, які вміють писати (Коцюб., III, 1956, 444).

3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їх господарство. В хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом, низький, з злими очима й тремтячою бородою (Коцюб., І, 1955, 403); Я люблю, коли є в домі діти І коли вночі вони сміються (Рильський, Голос. осінь, 1959, 20); // Про сім’ю або людей, що живуть в одному приміщенні. Я йду, а може, саме у цю хвилину ввесь дім вже знає страшну новину — і панна Анеля в істериці б’ється, читаючи лист: «Я вас кохав» (Коцюб., II, 1955, 267); Не знали про його переконання і в домі Карташових, де він давав урок розбещеному синкові старого полковника (Панч, В дорозі, 1959, 53).

4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно замінювали один одного. Більшість європейських держав була зайнята питанням про долю іспанських володінь у зв’язку з очікуваною смертю престарілого і бездітного іспанського короля, який походив з австрійського дому Габсбургів (Іст. СРСР, II, 1957, 10); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120).

Бо́жий дім, заст. — церква. Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, — і заборонив (Вовчок, І, 1955, 9); Дім розпу́сти; Публі́чний дім — у капіталістичному суспільстві — будинок, де живуть і приймають відвідувачів проститутки. Я аж геть пізніше дізнався, що мешкав у тайнім домі розпусти (Стеф., II, 1953, 14); [Ольга:] Тут не публічний дім! [Ряженко:] Та хіба я не знаю? Тут жіночий монастир (Мик., І, 1957, 305); Жо́втий дім, заст. — лікарня для психічнохворих. — А казали, що його в жовтий дім відправили?.. (Гончар, Таврія.., 1957, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 306.

Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 392.

дім —

1) (зменшено-пестливі — дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок) будинок для помешкання, саме помешкання, де живуть люди (див. ще ха́та); за народними віру­ваннями, дім та його забудування завжди підпадають під вплив злої сили, яка хоче пошкодити людині; але в домі за всім пильнує свій до­мови́к (див.) і не підпускає до нього нечистих з їхніми злими задумами; споконвіку волхви й відуни прога­няли нечисту силу від дому, бо ча­сом злий дух захоплює дім і не дає спокою мешканцям. Горе тому, в кого нема порядку в дому (приказ­ка); Згода дім будує, а незгода руй­нує (М. Номис); Дім на чотирьох ногах (приказка); Не пізно до свого дому і опівночі (приказка); Мав собі домочок і садок (Марко Вовчок); Домичок в неї біленький (П. Чубинський);

2) приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господар­ство. Свій дім — не ворог: коли при­йдеш, то прийме (приказка); В чу­жому домі будь привітливий, а не примітливий (приказка); Дім без господаря плаче (І. Франко);

3) Бо́­жий дім — стара народна назва церкви. Чужі, брате, сестри з Бо­жого дому йдуть (М. Максимо­вич); Дознався був владика, що слі­пий старець чинить у Божому домі одправу, — і заборонив (Марко Вов­чок);

4) жо́втий дім — стара народ­на назва лікарні для психічно хво­рих;

5) ви́їзд із до́му (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 189-190.

дім – іменник чоловічого роду

відмінок: називний - дім(однина).доми́(множина)4 родовий до́му - дому(однина),домі́в(множина); давальний - до́мові(однина),дома́м(множина); знахідний - дім(однина),доми́(множина); орудний до́мом - домом(однина),дома́ми(множина). місцевий - на/у до́мі(однина),на/у дома́х(множина); кличний - до́ме*(однина),доми́*(множина).

Ознаки житлового дому

  - відповідність будівель архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання в них громадян;
  - прийняття в експлуатацію комісією фахівців і спеціалістів зведеного будинку, що відповідає зазначеним умовам;
  - реєстрація в органах місцевого самоврядування будівлі як житлової.

Структура дому

Внутрішній простір будинків розділяється на окремі приміщення (житлова кімната, кухня, аудиторія, службовий кабінет, цех тощо). Приміщення, розташовані на одному рівні, утворюютьь поверх. Поверхи розділяються перекриттями.

У будинках виділяють три групи взаємно пов'язаних між собою елементів:

  - Об'ємно-планувальні елементи, тобто великі частини, на які можна розчленувати весь простір будинку (поверх, окреме приміщення, частина будинку між основними його стінами);
  - Конструктивні елементи, що визначають структуру будинку (фундаменти, стіни, перекриття, дах і ін.);
  - Будівельні вироби, тобто порівняно дрібні деталі, з яких складаються конструктивні елементи.

Вимоги

Ставляться такі основні вимоги:

   1.функціональної доцільності, тобто будинок повинен відповідати тому процесу, для якого він призначений (зручність проживання, праці, відпочинку тощо);
   2.технічної доцільності, тобто будинок повинен надійно захищати людей від зовнішніх впливів (низьких чи високих температур, опадів, вітру), бути міцним та стійким, тобто витримувати різні навантаження, і довговічним, зберігаючи нормальні експлуатаційні якості протягом всього часу експлуатації;
   3.архітектурно-художньої виразності, тобто будинок повинний бути привабливим за своїм зовнішнім (екстер'єр) і внутрішнім (інтер'єр) виглядом, позитивно впливати на психологічний стан та свідомість людей;
   4.економічної доцільності, що передбачає найбільш оптимальні для даного виду будинку витрати праці, коштів та часу на його зведення. При цьому необхідно також поряд з одноразовими витратами на будівництво враховувати і витрати, зв'язані з експлуатацією будинку.

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література