Відмінності між версіями «Жара»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
ЖАРА | ЖАРА | ||
(дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота | (дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:56, 29 листопада 2014
Жара, -ри, ж. = Спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖАРА́, и, жін. 1. Гаряча літня пора; спека. Надворі стояла жара (Іван Франко, VII, 1951, 96); І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, І, 1954, 300); // Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін. У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари (Марко Вовчок, I, 1955, 297). 2. діал. Жар (у 3 знач.). Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40).
"Словопедія"
ЖАРА (дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота
Ілюстрації
|
|
|
