Відмінності між версіями «Давність»
(Створена сторінка: '''Давність, -ности, '''''ж. ''1) Давность. ''Давність земська. ''Л. Ст. 2) = '''Давнина. '''''Не задавить...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Давність, -ности, '''''ж. ''1) Давность. ''Давність земська. ''Л. Ст. 2) = '''Давнина. '''''Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. ''К. Досв. 112. | '''Давність, -ности, '''''ж. ''1) Давность. ''Давність земська. ''Л. Ст. 2) = '''Давнина. '''''Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. ''К. Досв. 112. | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. | ||
| + | |||
| + | Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або триваліша порівняно із загальною позовною давністю. | ||
| + | |||
| + | Згідно з законодавством України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: | ||
| + | |||
| + | про стягнення неустойки (штрафу, пені); | ||
| + | про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації; | ||
| + | про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; | ||
| + | у зв'язку з недоліками проданого товару; | ||
| + | про розірвання договору дарування; | ||
| + | у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; | ||
| + | про оскарження дій виконавця заповіту. | ||
| + | Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: | ||
| + | |||
| + | один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки; | ||
| + | три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років; | ||
| + | тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій. | ||
| + | Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | ||
| + | |||
| + | Позовна давність не поширюється: | ||
| + | |||
| + | на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; | ||
| + | на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; | ||
| + | на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; | ||
| + | на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); | ||
| + | на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв". | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
Версія за 21:43, 29 листопада 2014
Давність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.
Матеріал з Вікіпедії
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або триваліша порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з законодавством України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації; про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; у зв'язку з недоліками проданого товару; про розірвання договору дарування; у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; про оскарження дій виконавця заповіту. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:
один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки; три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років; тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Позовна давність не поширюється:
на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".
