Відмінності між версіями «Худий»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); | ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); | ||
| + | ===[ "Словопедія"]=== | ||
| + | ХУДИЙ | ||
| + | худой; тощий | ||
| + | худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:40, 29 листопада 2014
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Нп. Ум. Худенький, худесенький.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61);
[ "Словопедія"]
ХУДИЙ худой; тощий худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
