Відмінності між версіями «Окріп»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96). | ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:39, 29 листопада 2014
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
[ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
ОКРІП 1, ропу, чол. Кипляча або дуже гаряча вода; кип'яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелонуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Іван Франко, II, 1950, 212); ОКРІП 2, ропу, чол., розм. Те саме, що кріп.
[ УКРЛІТ.ORG_Cловник]
ОКРІП1, ро́пу, ч. Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток. Хто опарився на окропі, той і на холодну воду студить (Укр.. присл.., 1955, 267); Скорою ходою почимчикував [Яць Зелепуга] до хати другого швагра, того самого, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (Фр., II, 1950, 212); * У порівн. Ще тільки об’явили волю, піщани зашуміли, як окріп у горшку (Мирний, І, 1949, 298); Мати обняла мене і гірко заплакала. Так і вмила мою голову сльозами, як окропом (Стор., І, 1957, 92); Саїдові знов наче окропом ошпарив хто лице. Червоні барви навіть це загоріле обличчя заливають (Ле, Міжгір’я, 1953, 96).
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] |
