Відмінності між версіями «Очі»

Версія за 17:44, 29 листопада 2014

О́чі. См. О́ко.

Сучасні словники

[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).

1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283);  //  Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13).  ▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний.  ♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 80); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (Іван Манжура, Тв., 1955, 123); Бите окоу кого — хтось настільки досвідчений, що вміє відразу помічати, визначати що-небудь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Юрій Яновський, I, 1958, 403); Бити в очі (у вічі) див. бити; Бісики (бісик) в очах (в оці)[грають (грає і т. ін.)] див. бісик; Блимати (блимнути, кліпати, кліпнути, лунати, лупнути і т. ін.)  ]=== ===[ "Словопедія"  ОЧІ зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]=== ===[УКРЛІТ.ORG_CловникО́ЧІ див. о́ко1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833. Очі См. О́ко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82. ]===

[Культурологічний словник]

[СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»

===[ «Словники України on-line»
о́ко 2 – іменник середнього роду

(одиниця ваги; міра об'єму)

відмінок однина множина називний о́ко о́ка родовий о́ка ок давальний о́ку, о́кові о́кам знахідний о́ко о́ка орудний о́ком о́ками місцевий на/в о́ку на/в о́ках кличний о́ко* о́ка*

]===]=== ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).