Відмінності між версіями «Повітря»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | 1. | + | |
+ | 1.[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). | ||
Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); | Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); | ||
// перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); | // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); | ||
// перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ]=== | // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ]=== | ||
− | 2. | + | |
− | суміш газів, що утворюють земну атмосферу; зріджене п. використовують для одержання кисню й азоту | + | 2.http://slovopedia.org.ua "Словопедія" |
+ | |||
+ | ПОВІТРЯ | ||
+ | суміш газів, що утворюють земну атмосферу; зріджене п. використовують для одержання кисню й азоту | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 16:37, 29 листопада 2014
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в’єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ]===
2.http://slovopedia.org.ua "Словопедія"
ПОВІТРЯ суміш газів, що утворюють земну атмосферу; зріджене п. використовують для одержання кисню й азоту
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]