Відмінності між версіями «Почаклувати»
(Створена сторінка: '''Почаклувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Поколдовать. Категорія:По) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Почаклувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Поколдовать. | '''Почаклувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Поколдовать. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | [[СЛОВНИК БОРИСА ГРІНЧЕНКА]] | ||
| + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46701-pochakluvaty.html#show_point | ||
| + | Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать. | ||
| + | |||
| + | • 2 Інші словники | ||
| + | 2.1 С[[ловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Pochakluvaty | ||
| + | ПОЧАКЛУВАТИ, ую, уєш, док., над ким—чим і без додатка. Чаклувати якийсь час; | ||
| + | // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка. А він висушив її, почаклував над нею, пошептав, помацав, — і знову заспівала в його руках, як та сопілочка в пастушки рано-вранці на царині (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208); Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, в попелі знайомо блиснула жаринка (Юрій Збанацький. Єдина, 1959, 13). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 463. | ||
| + | |||
| + | 2.2 [[Словник української мови]] | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | ПОЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., над ким-чим і без додатка. Чаклувати якийсь час; // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка. А він висушив її, почаклував над нею, пошептав, помацав, — і знову заспівала в його руках, як та сопілочка в пастушки рано-вранці на царині (Тют., Вир, 1964, 208); Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, в попелі знайомо блиснула жаринка (Збан., Єдина, 1959, 13). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 463. | ||
Поточна версія на 23:45, 25 листопада 2014
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.СЛОВНИК БОРИСА ГРІНЧЕНКА http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46701-pochakluvaty.html#show_point Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
• 2 Інші словники 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/Pochakluvaty ПОЧАКЛУВАТИ, ую, уєш, док., над ким—чим і без додатка. Чаклувати якийсь час; // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка. А він висушив її, почаклував над нею, пошептав, помацав, — і знову заспівала в його руках, як та сопілочка в пастушки рано-вранці на царині (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208); Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, в попелі знайомо блиснула жаринка (Юрій Збанацький. Єдина, 1959, 13). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 463.
2.2 Словник української мови http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 ПОЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., над ким-чим і без додатка. Чаклувати якийсь час; // перен. Зробити що-небудь незрозуміле для невтаємничених. Ну, думали, пропала гармошка. А він висушив її, почаклував над нею, пошептав, помацав, — і знову заспівала в його руках, як та сопілочка в пастушки рано-вранці на царині (Тют., Вир, 1964, 208); Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, в попелі знайомо блиснула жаринка (Збан., Єдина, 1959, 13). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 463.
