Відмінності між версіями «Дудка»
(Створена сторінка: '''Дудка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''дуда. '''''Наші козачки танцювали під польську дудку. ''К. ЧР. 219. ...) |
(додала опису) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дудка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''дуда. '''''Наші козачки танцювали під польську дудку. ''К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. ''Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. ''Стор. М. Пр. 154. | '''Дудка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''дуда. '''''Наші козачки танцювали під польську дудку. ''К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. ''Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. ''Стор. М. Пр. 154. | ||
[[Категорія:Ду]] | [[Категорія:Ду]] | ||
+ | |||
+ | Дудка, загальна назва в Росії, Білорусії, на Україні народно-музичних інструментів сімейства подовжніх флейт — сопіли, сопілки . На Україні до теперішнього часу збереглася назва сопілка (сопель), в Росії воно зустрічається рідко, в Білорусії повністю забуто і замінено терміном «Д.». Інколи Д. називають і волинку (зменшувальне від дуда). | ||
+ | |||
+ | Дудка ж. 1) а) Найпростіший духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої дерев'яної трубки з отворами. б) Свистульки для приманювання птахів. в) Боцманська свисток (у мові моряків). 2) розм. Порожнисте стебло рослини. 3) Невелика неглибока шахта круглої форми, зазвичай без кріплення. | ||
+ | |||
+ | ДУДКА, -і, ж. 1. Рід музичного інструменту - порожниста трубка з отворами. Танцювати під чио-н. дудку (перен .: у всьому підкорятися кому-н.). 2. Боцманський свисток. II уменьш. сопілка, -і, ж. (до 1 знач.). II пріл.дудочний, -а, -е. | ||
+ | |||
+ | ДУДКА дудки, ж. 1. Примітивний музичний інструмент, трубка з тонкого висвердленого стовбура дерева або очерету. 2. Шахта без кріплень (спец.). танцювати під дудку чию (розм.) - підкорятися кому-н., діяти за чиїмось н. навіюванню. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | трава, бур'ян | ||
+ | в Сибіру танець живого, веселого характеру | ||
+ | жарг. сигарета або цигарка з марихуаною |
Версія за 22:26, 24 листопада 2014
Дудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. М. Пр. 154.
Дудка, загальна назва в Росії, Білорусії, на Україні народно-музичних інструментів сімейства подовжніх флейт — сопіли, сопілки . На Україні до теперішнього часу збереглася назва сопілка (сопель), в Росії воно зустрічається рідко, в Білорусії повністю забуто і замінено терміном «Д.». Інколи Д. називають і волинку (зменшувальне від дуда).
Дудка ж. 1) а) Найпростіший духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої дерев'яної трубки з отворами. б) Свистульки для приманювання птахів. в) Боцманська свисток (у мові моряків). 2) розм. Порожнисте стебло рослини. 3) Невелика неглибока шахта круглої форми, зазвичай без кріплення.
ДУДКА, -і, ж. 1. Рід музичного інструменту - порожниста трубка з отворами. Танцювати під чио-н. дудку (перен .: у всьому підкорятися кому-н.). 2. Боцманський свисток. II уменьш. сопілка, -і, ж. (до 1 знач.). II пріл.дудочний, -а, -е.
ДУДКА дудки, ж. 1. Примітивний музичний інструмент, трубка з тонкого висвердленого стовбура дерева або очерету. 2. Шахта без кріплень (спец.). танцювати під дудку чию (розм.) - підкорятися кому-н., діяти за чиїмось н. навіюванню.
трава, бур'ян в Сибіру танець живого, веселого характеру жарг. сигарета або цигарка з марихуаною