Відмінності між версіями «Вино»
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | [http://smotri.com/video/view/?id=v4820420dbd вино - вред] | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 20:51, 24 листопада 2014
Вино, -на, с. 1) Вино. На Вкраїні добре жити, меді винопити. Ном. № 700. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Єв. Мр. II. 22. 2) Виноградъ. Зелене вино к горі ся вило, к горі ся вило, синє розцвіло. Гол. IV. 547. Зелене вино високо звило, ще й похилило. ХС. VII. 425. 3) Пиковая масть. КС. 1887. VI. 463. Часто во мн. ч. вина. Ум. Винце. Без дірочки, без денця, повна чарочка винця. Ном. стр. 292, № 67.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВИНО́1, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев., III, 1956, 255); Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (Рильський, І, 1946, 88); [Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами… (Вас., III, 1960, 117); * У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п’янке, як вино (Панч, В дорозі, 1959, 197).
ВИНО́2, а́, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980