Відмінності між версіями «Люстерко»
(→Цікаві факти) |
(→Пісня про люстерко) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 15:56, 24 листопада 2014
Люстерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Сучасні словники
ЛЮСТЕ́РКО, а, сер., діал. Дзеркальце (у 1 знач.). Ой венгерко, венгерко, венгерко! Позич мені люстерко, люстерко (Українські народні пісні, 2, 1965, 445); Настя в хаті миє посуд, раптом кидає. Хапає люстерко, визирається (Степан Васильченко, III, 1960, 321); Кожен користався Дніпром по-своєму.. Ганна Лавренко, ця мала його собі тепер дзеркалом замість люстерка, роздавленого в дорозі (Олесь Гончар, I, 1959, 41).
Орфографічний словник української мови
люсте́рко іменник середнього роду діал.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Острів Знань. Історія виготовлення дзеркал
Цікаві факти
Людям завжди хотілося бачити своє зображення. Задовго до появи дзеркал наші предки намагалися шліфувати і полірувати найрізноманітніші матеріали. У справу йшли камінь (пірит, гірський кришталь) і метал (золото, срібло, бронза, олово, мідь). Вік найстародавніших дзеркал - близько 7 тисяч років. Це, як правило, золоті або срібні диски, ретельно відполіровані з одного боку і з узорами на іншому. Для того, щоб було зручно виглядати, до дисків кріпилася ручка.
Археологи вважають, що найраніші дзеркала - це знайдені в Туреччині поліровані шматки обсидіану, які налічують 7500 років. Проте ні в одне з античних дзеркал не можна було, наприклад, розглядати себе ззаду або розрізняти відтінки кольору.
У одному з грецьких міфів йдеться про Нарциса, який годинами лежав на березі озера, милуючись своїм віддзеркаленням у воді. Будь Нарцис людиною заможною, він, треба думати, придбав би собі дзеркало з полірованого металу. В ті часи довести до дзеркального блиску шматок сталі або бронзи величиною з долоню було не так-то просто. До того ж поверхня такого дзеркала окислювалася і її доводилося щодня чистити. Латинське spektrum в німецькій мові перетворилося у Spiegel ("Шпігель" - дзеркало). З чого можна укласти, що до Німеччини дзеркала принесли римляни. Читати далі...
