Відмінності між версіями «Ледащо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 21: Рядок 21:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111131773|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Версія за 19:31, 23 листопада 2014

Ледащо, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Нп. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. № 8873. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. Ном. № 561.

1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87). 2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160); // Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); // перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Фразеологічний словник української мови ЛЕДАЩО

леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

пусти́тися в леда́що. Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).

Ілюстрації

x140px Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання