Відмінності між версіями «Ледащо»
(Створена сторінка: '''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: си...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561. | '''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561. | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
+ | |||
+ | 1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87). | ||
+ | 2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160); | ||
+ | // Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); | ||
+ | // перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561). | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Версія за 19:26, 23 листопада 2014
Ледащо, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Нп. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. № 8873. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. Ном. № 561.
1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87). 2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160); // Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); // перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках