Відмінності між версіями «Додумувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Додумувати, -мую, -єш, '''сов. в. '''додумати, -маю, -єш, '''''гл. ''1) Окончить думать. ''Ще й не доду...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Додумувати, -мую, -єш, '''сов. в. '''додумати, -маю, -єш, '''''гл. ''1) Окончить думать. ''Ще й не додумала Христя своїх думок. ''Мир. Пов. І. 158б. 2) Придумывать, придумать. ''Пішов.... додумать, як би то скувать кайдани на римлян. ''Шевч. 642. | '''Додумувати, -мую, -єш, '''сов. в. '''додумати, -маю, -єш, '''''гл. ''1) Окончить думать. ''Ще й не додумала Христя своїх думок. ''Мир. Пов. І. 158б. 2) Придумывать, придумать. ''Пішов.... додумать, як би то скувать кайдани на римлян. ''Шевч. 642. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
Версія за 18:48, 21 листопада 2014
Додумувати, -мую, -єш, сов. в. додумати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок. Мир. Пов. І. 158б. 2) Придумывать, придумать. Пішов.... додумать, як би то скувать кайдани на римлян. Шевч. 642.
