Відмінності між версіями «Кадило»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_84a28_48b18e4c_L.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:19, 22 жовтня 2014
Кадило, -ла, с. 1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов. 2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967. 3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128. 4) — дике. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.
Зміст
Сучасні словники
Кади́ло, кади́льниця — первинно в юдаїзмі одна зі священних посудин скінії та храму, що вживається для куріння фіміаму під час особливо урочистих нагод. Спалення жертв перед Богом з'явилось за стародавніх часів: жертва праведного Авеля; Сам Господь у Старому Заповіті наказав Мойсею зробити у скінії особливий жертовник для священного куріння ароматичних речовин; волхви, які прийшли поклонитись Христу, серед інших дарунків принесли Немовляті ладан; євангеліст Іоанн Богослов бачив в Одкровенні в Небесному храмі янгола, що приймав золоту кадильницю. Куріння означало силу, що відгонить злих духів (Тов. 8, 2-3), славу Божу (2 Пар. 5, 14) й виголошення молитов до Бога (Псалом 140, 2).