Відмінності між версіями «Сірник»

Версія за 18:47, 12 травня 2014 (переглянути вихідний код) Mautrobin.gi13 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 19:26, 12 травня 2014 (переглянути вихідний код) Лілія (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 15:		Рядок 15:
	==Медіа==		==Медіа==
	{{#ev:youtube|i7PIOKgx0kQ}}		{{#ev:youtube|i7PIOKgx0kQ}}
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

---

Версія за 19:26, 12 травня 2014

Словник Грінченка

Сірник, -ка, м. Спичка зажигательная. Ум. Сірничок. Засвітив самопальпий сірничок. Рудч. Ск. II. 180.

Сучасні словники

Сірни́к — це дерев'яна паличка для створення вогню за потреби. Сірники зазвичай виготовляються з деревини або іноді з грубого паперу, картону. Дерев'яні сірники продаються в коробках, а паперові сірники — в пакетиках або книжечках. На одному кінці сірник має голівку, вкриту запалювальною речовиною і енергетичним окислювачем.

Історія виникнення сірника

Раніше вогонь отримували механічним способом — через тертя або удар. Перші пристосування для одержання вогню на хімічних реакціях з'явилися в кінці 18 сторіччя. Перші сірники з'явились в 30-х роках 19 ст. в Англії. Вони були мало подібні до сучасних. Сірник того часу являв собою паперову трубочку, на один кінець якої наносили суміш хлористого калію з цукром, а поряд ставили маленьку скляну пляшечку з сірчаною кислотою. Пляшечку розбивали, і кислота, потрапляючи на суміш, викликала спалах. Виробництво сірників одночасно виникло у Франції, Німеччині, Росії та деяких інших країнах. Використання фосфору для одержання вогню було вперше використано у 1816 р., але перші сірники були винайдені тільки в 1833 р., коли в масу сірникових головок був введений білий фосфор — надзвичайно вогненебезпечна й отруйна речовина, дуже шкідлива для здоров'я людини. З огляду на шкідливість білого фосфору на перших сірникових мануфактурах Англії працювали переважно діти бідних вдів. Виготовлені таким способом голівки сірників легко запалювалися при терті об шорстку поверхню. Перші безпечні сірники почали виробляти у Швеції в 1855 р. Від того вони дістали свою першу назву «шведських сірників». Данія другою почала виробляти сірники у 1874 р., а пізніше й інші країни замінили шкідливий білий фосфор жовтим. В 1903 р. Міжнародний конгрес ужиткової хімії висловився за цілковиту заборону виробництва сірників із застосуванням білого фосфору.

Разом із виникненням сірників зародився і пов'язаний з ними вид колекціонування — філуменія.

Див.також

1. Словник української мови
2. Орфографічний словник української мови
3. Українсько-російський словник

Медіа