Відмінності між версіями «Жало»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|160px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:qqqqqqqqqq.jpg|160px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wwwwwwwwww.jpg|140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eeeeeeeeee.jpg|180px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:rrrrrrrrrr.jpg|200px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 13:06, 7 травня 2014
Жало, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жальце.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови:
Іноземні словники
Жало — общеупотребительное название заострённого органа или части тела различных животных и растений, используемого для впрыскивания ядовитого или жгучего вещества под кожу жертвы (ужаленье) или для нанесения электрического удара. Прокалывание тканей жертвы происходит за счёт собственных движений жала, в отличие от других органов, например зубов, использующих силу челюстей или шипов, использующих движения жертвы.
Ілюстрації
|
|
|
|
