Відмінності між версіями «Любов»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28); | + | '''''Академічний тлумачний словник української мови:''''' Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28); |
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458); | // перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458); | ||
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335); | // Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335); | ||
Версія за 11:08, 7 травня 2014
Любов, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Єв. І. V. 42. Де любов, там сам Бог пробуває. Ном. № 9514. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, він все те наймає. Шевч. 227. Ой Боже, Боже, що тая любов може! Нп. До любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. Ном. № 8898. Бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Ном. № 6552. Щоб біле личко, а чорнії брови, то ж козакові дівка до любови. Чуб. V. 40. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Мет. 18. Ум. Любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці. Ном. № 8898.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови: Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.)- — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410); Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143); В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200); * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов'ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280); * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28); // перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96); З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458); // Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335); // розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов'ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61).
Іноземні словники
Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии. Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям. Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви. Способность к любви у высших животных может проявляться в форме привязанности, сложных взаимоотношений социального типа внутри группы, но в полной мере она спорна и пока не подтверждена.
Ілюстрації
|
|
|
|
