Відмінності між версіями «Кавунчик»
(Створена сторінка: '''Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''кавун. ''' Категорія:Ка) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''кавун. ''' | '''Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''кавун. ''' | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кавун'''Кавун'''] | ||
+ | *Кавун (Citrullus vulgaris) — баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву. | ||
+ | [http://dachnik.in.ua/hospodarstvo/hryadka/kavun-bashtanna-kultura-yaka-vvazhajetsya-najbilshoyu-yahodoyu-v-sviti.html'''Кавун'''] | ||
+ | *Кавун - баштанна культура, родом із тропіків Африки. Кавун належить до сімейства гарбузових і вважається найбільшою ягодою в світі. | ||
+ | [http://subject.com.ua/agriculture/crop/39.html'''Кавун'''] | ||
+ | *Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу. | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/kavun'''Кавун'''] | ||
+ | *Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319). | ||
+ | *Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309) | ||
+ | ==Поширення і екологія== | ||
+ | Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді. | ||
+ | Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII-XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика. | ||
+ | В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів - у другій половині червня, пізніх - до жовтня. | ||
+ | ==Ботанічний опис== | ||
+ | Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками. | ||
+ | Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате. | ||
+ | Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю. | ||
+ | Цвіте в літні місяці. Тип Плода -несправжня ягода. Плоди дозрівають в серпні-вересні. | ||
+ | ==Хімічний склад== | ||
+ | Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини - 0,68%, білки - 0,7%; кальцій - 14 мг/%, магній - 224 мг/%, натрій - 16 мг/%, калій - 64 мг/%, фосфор - 7 мг/%, залізо в органічній формі - 1 мг/%; вітаміни - тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин - 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота - 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій. | ||
+ | ==Як обирати кавун?== | ||
+ | Правило перше - вибирайте кавун середнього розміру, наприклад як футбольний м'яч, вага його в цьому випадку буде приблизно 5 кг. | ||
+ | Правило друге - постукайте з плоду і прикладіть його до свого вуха, чуєте, як резонує? Це те, що потрібно. | ||
+ | Правило третє - уважно огляньте плід на наявність тріщин і вм'ятин, останніх бути взагалі не повинно. | ||
+ | Правило четверте - кавун зріє «лежачи», тому плямочка у стиглої ягоди повинно бути маленьке і помаранчевого кольору. | ||
+ | Правило п'яте - хвостик повинен бути сухим, а сам плід блискучим. | ||
+ | Правило шосте - спробуйте проткнути кавунову кірку нігтем. Якщо не вийшло - відмінно, стиглий кавун має жорстку кірку. | ||
+ | Якщо вибраний вами примірник баштанної культури відповідає вище перерахованим догмам - сміливо беріть його, цей кавун визріло. М'якоть у нього буде стигла, солодка і соковита. Є одне застереження - не купуйте кавуни на «розвалах» у дороги, кавун має пористу структуру і вбирає всі шкідливі речовини як губка. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кавун жовтий.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кавун квадратний.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кавун Астраханський.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кавун крімсон.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг. | ||
+ | Сік кавуна використовується для приготування нардеку. | ||
+ | Кавун може наснитися до несподіваного від’їзду. | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[http://dreambook.in.ua/son/kavun/], Сонник | ||
+ | *[http://smexota.net/all/08-2011/34e4d433c5.php], матеріал з Вікіпедії | ||
+ | *[http://e-ogo.com.ua/jak-viroshhuvati-kavuni/], як виростити кавун? | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]] |
Версія за 22:06, 5 травня 2014
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Зміст
Сучасні словники
- Кавун (Citrullus vulgaris) — баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву.
- Кавун - баштанна культура, родом із тропіків Африки. Кавун належить до сімейства гарбузових і вважається найбільшою ягодою в світі.
- Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу.
- Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319).
- Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309)
Поширення і екологія
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді. Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII-XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика. В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів - у другій половині червня, пізніх - до жовтня.
Ботанічний опис
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками. Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате. Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю. Цвіте в літні місяці. Тип Плода -несправжня ягода. Плоди дозрівають в серпні-вересні.
Хімічний склад
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини - 0,68%, білки - 0,7%; кальцій - 14 мг/%, магній - 224 мг/%, натрій - 16 мг/%, калій - 64 мг/%, фосфор - 7 мг/%, залізо в органічній формі - 1 мг/%; вітаміни - тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин - 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота - 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.
Як обирати кавун?
Правило перше - вибирайте кавун середнього розміру, наприклад як футбольний м'яч, вага його в цьому випадку буде приблизно 5 кг. Правило друге - постукайте з плоду і прикладіть його до свого вуха, чуєте, як резонує? Це те, що потрібно. Правило третє - уважно огляньте плід на наявність тріщин і вм'ятин, останніх бути взагалі не повинно. Правило четверте - кавун зріє «лежачи», тому плямочка у стиглої ягоди повинно бути маленьке і помаранчевого кольору. Правило п'яте - хвостик повинен бути сухим, а сам плід блискучим. Правило шосте - спробуйте проткнути кавунову кірку нігтем. Якщо не вийшло - відмінно, стиглий кавун має жорстку кірку. Якщо вибраний вами примірник баштанної культури відповідає вище перерахованим догмам - сміливо беріть його, цей кавун визріло. М'якоть у нього буде стигла, солодка і соковита. Є одне застереження - не купуйте кавуни на «розвалах» у дороги, кавун має пористу структуру і вбирає всі шкідливі речовини як губка.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг. Сік кавуна використовується для приготування нардеку. Кавун може наснитися до несподіваного від’їзду.
Див. також
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]