Відмінності між версіями «Вуста»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вуста, вуст, '''''мн. ''См. '''Уста. ''' Категорія:Ву)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вуста, вуст, '''''мн. ''См. '''Уста. '''
 
'''Вуста, вуст, '''''мн. ''См. '''Уста. '''
 
[[Категорія:Ву]]
 
[[Категорія:Ву]]
 +
 +
 +
'''Вуста'''
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8321-vusta.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Вуста, вуст, мн. см. уста.
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61754.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 +
 +
ВУСТА
 +
 +
вуста́
 +
множинний іменник
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263299.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 +
ВУСТА
 +
д! ГУБИ, РОТ.
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356908.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
 +
вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).
 +
 +
з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити. Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський); По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле). від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар). з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік).
 +
 +
з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).
 +
 +
зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст). 1. Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький); Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле). 2. Раптово, мимоволі з’являтися, звучати (про думки, пропозиції і т. ін.). Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська).
 +
 +
(і) ро́та ((і) вуст) не розтули́ти. Промовчати, нічого не сказати. — А чому так? Чому хлопець вибирає (дівчину), га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало); І все в ній (Роксолані) кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко). ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров).
 +
 +
на вуста́х. 1. з чим. Який готовий сказати, висловити що-небудь або постійно висловлює щось. Одна тілько Килина Івановна (Іванівна) .. жовта, як стигле жито, завжди розкуйдана, завжди з святцями у руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний). 2. у кого, рідше кого, перев. зі сл. бу́ти. Постійно повторюватися ким-небудь або бути предметом обговорення у когось. За нашим столом .. була постійно й незримо присутня найшляхетніша з усіх учительок на світі — славна Марія Никифорівна, бо вона весь час у думках і на вустах Сави Божка (Т. Масенко); Краю мій, що в вогні найтяжчім, на устах народів світу (П. Тичина); Залишилася тільки така (інтелігенція), що вважала разом з урядом метою відняття чужого, горьованого, і всяке писання для неї було потрібним чадом для отруювання свідомості загалу... Не дурно ж дурман цього чаду запаморочив і Сокиру іти із своїми пропозиціями аж сюди. Бо Моцюрине ім’я було у всіх на устах (Т. Осьмачка).[/
 +
 +
не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).
 +
 +
ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати.
 +
===[http://sum.in.ua/s/vusta Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ВУСТА див. уста.
 +
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
http://www.rozum.org.ua/
 +
вуста́ – множинний іменник
 +
 +
відмінок однина множина
 +
називний   вуста́
 +
родовий   вуст
 +
давальний   вуста́м
 +
знахідний   вуста́
 +
орудний   вуста́ми
 +
місцевий   на/у вуста́х
 +
кличний   вуста́
 +
 +
 +
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vusta.31169/  ТЛУМАЧ]===
 +
 +
вуста
 +
 +
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
 +
Ву́ста (Ууста) — невеликий піщаний острів в Червоному морі в архіпелазі Дахлак, належить Еритреї, адміністративно відноситься до району Дахлак регіону Семіен-Кей-Бахрі.
 +
 +
Географія[ред. • ред. код]
 +
Розташований на захід від острова Ісра-Ту. Має видовжену з північного сходу на південний захід форму. Довжина 3 км, ширина до 1 км. На відміну від сусідніх островів Вуста звільнений від коралових рифів.
 +
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Онлайн словник українських рим]
 +
Рими до слова "вуста"
 +
 +
 +
 +
сороковуста густа капуста
 +
надгуста негуста пуста
 +
сорокоуста стоуста тисячоуста
 +
уста Фауста хуста
 +
євангеліста єговіста ігриста
 +
ідеаліста ілюзіоніста імпресіоніста
 +
іскриста іудаїста абсолютиста
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
 +
===[http://www.classes.ru/dictionary-russian-english-universal-term-62050.htm  Большой русско-английский словарь (онлайн версия).]===
 +
уста
 +
 +

 +
мн. поэт.
 +
 +
mouth sg, lips
 +
 +
••
 +
 +
вкла́дывать (вн.) в чьи-л уста́ — put (d) into smb's mouth (into the mouth (of))
 +
 +
из чьих-л уст — from smb; from smb's lips
 +
 +
из пе́рвых уст — ≈ (straight) from the horse's mouth; from smb's own lips
 +
 +
из тре́тьих уст — secondhand / thirdhand; through the grapevine
 +
 +
уста́ми младе́нца (глаго́лет и́стина) — см. глаголить
 +
 +
из уст в уста́ — by word of mouth
 +
 +
на уста́х у всех — on everybody's lips
 +
 +
ва́шими бы уста́ми да мёд пить погов. — ≈ it is too good to be true; if only you were right!
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28287/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
вустаПеревод
 +
вуста
 +
див. уста.
 +
 +
 +
 +
===[http://ru.wikti onary.org/wiki/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0Викисловарь]===
 +
Украинский[править]
 +
Морфологические и синтаксические свойства[править]
 +
вуста
 +
Существительное, неодушевлённое.
 +
Корень: --.
 +
Произношение[править]
 +
Семантические свойства[править]
 +
Значение[править]
 +
◆ Не указан пример употребления (см. рекомендации).
 +
Синонимы[править]
 +
Антонимы[править]
 +
Гиперонимы[править]
 +
Гипонимы[править]
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
 +
[[Файл:Вуста 1|міні]]
 +
|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=JdLUtVDODBussM%253A%3B1Mn8Wf2AyqUetM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.poetryclub.com.ua%252Fupload%252Fpoem_all%252F00411568.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.poetryclub.com.ua%252Fgetpoem.php%253Fid%253D411568%3B500%3B375]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 2.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_2HVt7giaNz7KM%3A%3Bi7ZENYkf4SamuM%3B_2HVt7giaNz7KM%3A&imgrc=_2HVt7giaNz7KM%253A%3BCk0DilazI299GM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.domohazyajki.com%252Fwp-content%252Fuploads%252F2009%252F02%252F28.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.domohazyajki.com%252Farchives%252F2991%3B240%3B320]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 3.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=ROFuHKcF3JZQbM%253A%3B3016yRrxxeR7kM%3Bhttp%253A%252F%252Fcs618529.vk.me%252Fv618529152%252F3aca%252FnYy2CawqLhY.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fvk.com%252Fid146680287%3B500%3B332]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 4.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=WyeLP-sUsVmLVM%3A%3BVzQKOQJG9Lmq8M%3BWyeLP-sUsVmLVM%3A&imgrc=WyeLP-sUsVmLVM%253A%3B0cg2trkMuJ7n7M%3Bhttp%253A%252F%252Ffotomova.com.ua%252Fsrc%252Fexplanations%252Fb%252Fczw2tzkI.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Ffotomova.com.ua%252Fword%252Fview%252F3gsapv9K%3B386%3B580]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|/watch?v=2AumxBDIRoQ}} ВІА "Кобза" - Твої вуста (2011)
 +
{{#ev:youtube|/watch?v=CFnDuvGNXCA}} Я ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВУСТА
 +
[http://www.pisni.org.ua/songs/5263302.html] Українські пісні
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===заголовок===
 +
====підзаголовок==== 
 +
===[http://poetry.uazone.net/syngai13.html Микола Сингаївський
 +
 +
Зі збірки "МОЯ СВІТОБУДОВА"]===
 +
Дітей заждалась тиха мати,
 +
На жаль, немає і листа…
 +
– Нема часу, щоб написати, –
 +
Шепочуть мамині вуста.
 +
 +
Не раз вона їх виглядала,
 +
Дозріли вже не раз жита…
 +
– Це, мабуть, знов зажура давня, –
 +
Шепочуть мамині вуста.
 +
 +
Згадає ненька – і всміхнеться,
 +
Що десь онука вироста…
 +
– Пошли їй, доле, ніжне серце, –
 +
Шепочуть мамині вуста.
 +
 +
Вона б сама до них летіла,
 +
Та відлетіли вже літа…
 +
– Пошли їм, доле, мужні крила, –
 +
Шепочуть мамині вуста.
 +
 +
Весна вітає землю отчу,
 +
Вертають птахи до гнізда…
 +
– Чомусь недобачають очі, –
 +
Шепочуть мамині вуста.
 +
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411568]===
 +
Твої вуста
 +
 +
:: Твої вуста
 +
Чарівні  сни  у  ніч  безсонну  бродять.
 +
Їх  відганяю,  а  вони  летять…
 +
Вуста  твої  зі  світу  мене  зводять,
 +
Твої  вуста…  що  полум’ям  горять.
 +
 +
Твої  вуста  і  ніжні  і  гарячі,
 +
Немов  хмарки,  неначе  вітерець,
 +
Немов  троянди  пелюстки  тремтячі,
 +
Що  поєднали  тисячі  сердець.
 +
===[http://www.poezia.org/ua/id/37937/ Марія Гончаренко
 +
 +
цикл "ОСІНЬ". Вірш 4]===
 +
Марія Гончаренко
 +
 +
цикл "ОСІНЬ". Вірш 4
 +
***
 +
вуста мовчать
 +
слова Любові
 +
промовляє Серце
 +
2007
 +
Київ
 +
зі збірки "Мозаїки в стилі модерного рондо" (Київ, 2007)
 +
 +
[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Версія за 21:55, 5 травня 2014

Вуста, вуст, мн. См. Уста.


Вуста

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Вуста, вуст, мн. см. уста.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВУСТА

вуста́ множинний іменник

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВУСТА д! ГУБИ, РОТ.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).

з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити. Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський); По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле). від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар). з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік).

з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст). 1. Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький); Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле). 2. Раптово, мимоволі з’являтися, звучати (про думки, пропозиції і т. ін.). Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська).

(і) ро́та ((і) вуст) не розтули́ти. Промовчати, нічого не сказати. — А чому так? Чому хлопець вибирає (дівчину), га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало); І все в ній (Роксолані) кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко). ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров).

на вуста́х. 1. з чим. Який готовий сказати, висловити що-небудь або постійно висловлює щось. Одна тілько Килина Івановна (Іванівна) .. жовта, як стигле жито, завжди розкуйдана, завжди з святцями у руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний). 2. у кого, рідше кого, перев. зі сл. бу́ти. Постійно повторюватися ким-небудь або бути предметом обговорення у когось. За нашим столом .. була постійно й незримо присутня найшляхетніша з усіх учительок на світі — славна Марія Никифорівна, бо вона весь час у думках і на вустах Сави Божка (Т. Масенко); Краю мій, що в вогні найтяжчім, на устах народів світу (П. Тичина); Залишилася тільки така (інтелігенція), що вважала разом з урядом метою відняття чужого, горьованого, і всяке писання для неї було потрібним чадом для отруювання свідомості загалу... Не дурно ж дурман цього чаду запаморочив і Сокиру іти із своїми пропозиціями аж сюди. Бо Моцюрине ім’я було у всіх на устах (Т. Осьмачка).[/

не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).

ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУСТА див. уста.

«Словники України on-line»

http://www.rozum.org.ua/ вуста́ – множинний іменник

відмінок однина множина називний вуста́ родовий вуст давальний вуста́м знахідний вуста́ орудний вуста́ми місцевий на/у вуста́х кличний вуста́


ТЛУМАЧ

вуста


Матеріал з Вікіпедії

Ву́ста (Ууста) — невеликий піщаний острів в Червоному морі в архіпелазі Дахлак, належить Еритреї, адміністративно відноситься до району Дахлак регіону Семіен-Кей-Бахрі.

Географія[ред. • ред. код] Розташований на захід від острова Ісра-Ту. Має видовжену з північного сходу на південний захід форму. Довжина 3 км, ширина до 1 км. На відміну від сусідніх островів Вуста звільнений від коралових рифів. ===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Онлайн словник українських рим] Рими до слова "вуста"


сороковуста густа капуста надгуста негуста пуста сорокоуста стоуста тисячоуста уста Фауста хуста євангеліста єговіста ігриста ідеаліста ілюзіоніста імпресіоніста іскриста іудаїста абсолютиста

Іноземні словники

Большой русско-английский словарь (онлайн версия).

уста

 мн. поэт.

mouth sg, lips

••

вкла́дывать (вн.) в чьи-л уста́ — put (d) into smb's mouth (into the mouth (of))

из чьих-л уст — from smb; from smb's lips

из пе́рвых уст — ≈ (straight) from the horse's mouth; from smb's own lips

из тре́тьих уст — secondhand / thirdhand; through the grapevine

уста́ми младе́нца (глаго́лет и́стина) — см. глаголить

из уст в уста́ — by word of mouth

на уста́х у всех — on everybody's lips

ва́шими бы уста́ми да мёд пить погов. — ≈ it is too good to be true; if only you were right!

Словари и энциклопедии на Академике

вустаПеревод вуста див. уста.


onary.org/wiki/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0Викисловарь

Украинский[править] Морфологические и синтаксические свойства[править] вуста Существительное, неодушевлённое. Корень: --. Произношение[править] Семантические свойства[править] Значение[править] ◆ Не указан пример употребления (см. рекомендации). Синонимы[править] Антонимы[править] Гиперонимы[править] Гипонимы[править]


Ілюстрації

[[Зображення:
Файл:Вуста 1
x140px]] [1] Вуста 2.jpg [2] Вуста 3.jpg [3] x140px [4]

Медіа

ВІА "Кобза" - Твої вуста (2011)
Я ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВУСТА

[5] Українські пісні

Цікаві факти

заголовок

підзаголовок

===[http://poetry.uazone.net/syngai13.html Микола Сингаївський

Зі збірки "МОЯ СВІТОБУДОВА"]=== Дітей заждалась тиха мати, На жаль, немає і листа… – Нема часу, щоб написати, – Шепочуть мамині вуста.

Не раз вона їх виглядала, Дозріли вже не раз жита… – Це, мабуть, знов зажура давня, – Шепочуть мамині вуста.

Згадає ненька – і всміхнеться, Що десь онука вироста… – Пошли їй, доле, ніжне серце, – Шепочуть мамині вуста.

Вона б сама до них летіла, Та відлетіли вже літа… – Пошли їм, доле, мужні крила, – Шепочуть мамині вуста.

Весна вітає землю отчу, Вертають птахи до гнізда… – Чомусь недобачають очі, – Шепочуть мамині вуста.

[6]

Твої вуста

Твої вуста

Чарівні сни у ніч безсонну бродять. 

Їх  відганяю,  а  вони  летять…
Вуста  твої  зі  світу  мене  зводять,
Твої  вуста…  що  полум’ям  горять.

Твої  вуста  і  ніжні  і  гарячі,
Немов  хмарки,  неначе  вітерець,
Немов  троянди  пелюстки  тремтячі,
Що  поєднали  тисячі  сердець.

===[http://www.poezia.org/ua/id/37937/ Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4]=== Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4

вуста мовчать слова Любові промовляє Серце 2007 Київ зі збірки "Мозаїки в стилі модерного рондо" (Київ, 2007)

Файл:БУГОВА СКРИНЯ.doc
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Вуста&oldid=109375