Відмінності між версіями «Виїздити»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Виїздити, -джу, -диш, '''сов. в. '''виїхати, -їду, -деш, '''''гл. ''1) Выѣзжать, выѣхать. ''Щодня їдні виїздили, другі приїздили''Стор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня). | '''Виїздити, -джу, -диш, '''сов. в. '''виїхати, -їду, -деш, '''''гл. ''1) Выѣзжать, выѣхать. ''Щодня їдні виїздили, другі приїздили''Стор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня). | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
− | + | '''Виїздити''' | |
− | ''' | + | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/ | + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5228-vyjizdyty-1.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== |
− | + | Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня). | |
− | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/ | + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/306201.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== |
− | + | ВИЇЗДИТИ | |
+ | I виїзд`ити | ||
+ | см. виїжджати | ||
+ | II в`иїздити | ||
+ | сов. от виїжджувати | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50794.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== | ||
+ | ВИЇЗДИТИ | ||
− | + | ви́їздити | |
дієслово доконаного виду | дієслово доконаного виду | ||
− | |||
− | |||
− | + | виїзди́ти | |
+ | дієслово недоконаного виду | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/vyjizdyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402. | ||
+ | Коментарі (0) | ||
+ | ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати. | ||
− | + | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34958 «Словники України on-line»]=== | |
− | + | http://www.rozum.org.ua/ | |
− | + | виїздити | |
− | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t= | + | |
− | + | ||
− | http://www.rozum.org.ua/ | + | |
− | + | ||
дієслово доконаного виду | дієслово доконаного виду | ||
− | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/ | + | виїздити |
− | + | дієслово недоконаного виду | |
− | + | ||
− | + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18063/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Орфоепічний словник української мови] === | |
+ | виїздити | ||
+ | I в`иїздити | ||
див. виїжджати. | див. виїжджати. | ||
+ | II виїзд`ити | ||
+ | див. виїжджувати. | ||
+ | ===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Матеріал з Вікісловника]=== | ||
+ | ви́їздити I[ред.] | ||
+ | Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.] | ||
+ | ви́-їз-ди-ти | ||
+ | Дієслово доконаного виду. | ||
+ | Корінь: -- | ||
+ | Вимова[ред.] | ||
+ | МФА: [] | ||
+ | Семантичні властивості[ред.] | ||
+ | Значення[ред.] | ||
+ | 1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко | ||
+ | 2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах | ||
+ | 3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака | ||
+ | Синоніми[ред.] | ||
+ | 1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити | ||
+ | 2. об'їжджати | ||
+ | Споріднені слова[ред.] | ||
+ | • дієприкметники: 2. виїжджений | ||
+ | • іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування | ||
+ | • дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити | ||
+ | Значення[ред.] | ||
+ | 1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко» | ||
+ | 1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко | ||
+ | 2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар | ||
+ | 2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко | ||
+ | 3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький | ||
+ | 4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко | ||
− | ===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/ | + | ===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyjizdyty.23033/ ТЛУМАЧ]=== |
− | + | ВИЇЗДИТИ | |
Рядок 43: | Рядок 79: | ||
ви | ви | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | ===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим] | |
− | + | їздити | |
− | + | в'їздити | |
+ | від'їздити | ||
− | + | гніздити | |
− | + | доїздити | |
− | + | з'їздити | |
− | + | заїздити | |
− | + | наїздити | |
− | + | од'їздити | |
− | + | під'їздити | |
− | + | переїздити | |
− | + | поїздити | |
− | + | подоїздити | |
− | + | позаїздити | |
− | + | понаїздити | |
+ | |||
+ | попереїздити | ||
+ | поприїздити | ||
+ | приїздити | ||
+ | |||
+ | пригвоздити | ||
+ | проїздити | ||
+ | пробороздити | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
− | ===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97% | + | ===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] === |
+ | Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти. | ||
+ | • В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)]. | ||
Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. | Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. | Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. | ||
Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити. | Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити. | ||
• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. | • Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. | ||
− | + | Из’е́здить – з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)]. | |
− | + | • -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)]. | |
− | 1) ( | + | • Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений. |
− | 2) ( | + | • -ный конь – заї́жджений кінь. |
− | + | Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що. | |
− | + | • -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)]. | |
− | + | Искре́щивать, искрести́ть – | |
− | + | 1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все); | |
− | + | 2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний. | |
− | + | Мя́ться – | |
− | + | 1) (стр. и возвр з.) – | |
− | + | а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.; | |
− | + | б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)]; | |
− | + | 2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)]. | |
− | + | Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́). | |
− | + | I. Наезжа́ть, нае́здить – | |
− | + | 1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння); | |
− | + | 2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)]; | |
− | • - | + | 3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)]; |
− | + | 4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити. | |
− | + | • Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить). | |
− | + | Нае́зженный – | |
− | + | 1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий; | |
− | + | 2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)]; | |
− | + | 3) наї́жджений, ви́їжджений; | |
+ | 4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений. | ||
+ | -ться – | ||
+ | 1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.; | ||
+ | 2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.; | ||
+ | 3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим; | ||
+ | 4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.; | ||
+ | 5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться. | ||
+ | Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть – | ||
+ | 1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що; | ||
+ | 2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого. | ||
+ | • -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́. | ||
+ | Наторё́нный – | ||
+ | 1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.; | ||
+ | 2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений. | ||
+ | -ться – | ||
+ | 1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.; | ||
+ | 2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть. | ||
+ | Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить – | ||
+ | 1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)]; | ||
+ | 2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)]. | ||
+ | • Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе]. | ||
+ | • Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись]. | ||
+ | Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му. | ||
+ | Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)]. | ||
+ | Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́). | ||
+ | Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней). | ||
+ | Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить – | ||
+ | 1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)]; | ||
+ | 2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші); | ||
+ | 3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)]; | ||
+ | 4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день]. | ||
+ | -ться – | ||
+ | 1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим; | ||
+ | 2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі). | ||
− | ===[http:// | + | ===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/728/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словари и энциклопедии на Академике]=== |
− | + | виїздити | |
Перевод | Перевод | ||
− | + | виїздити | |
− | + | I [ви/йіздиетие] | |
+ | -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь) | ||
+ | II [виейізди/тие] | ||
+ | -йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись) | ||
− | |||
− | |||
+ | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34945 «Орфоепічний словник української мови | ||
+ | »]=== | ||
+ | виїжджати | ||
+ | виїжджати | ||
+ | дієслово недоконаного виду | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=68X10X9jUPgwjM%253A%3Bzp9nMwPmfOPXqM%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fpars_docs%252Frefs%252F25%252F24684%252Fimg3.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fdocs%252Findex-24684.html%3B800%3B600] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=% | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%82&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=mkf62Rh0ymuzgM%253A%3B_xAkQo90WS8MCM%3Bhttp%253A%252F%252Fic.pics.livejournal.com%252Fpersonagrata_me%252F956384%252F133630%252F133630_900.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fpersonagrata-me.livejournal.com%252F205716.html%3B900%3B600] |
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===заголовок=== | ===заголовок=== | ||
====підзаголовок==== | ====підзаголовок==== | ||
− | ===[ http:// | + | ===[ http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 English-Ukrainian |
− | + | DICTIONARY | |
− | + | ]=== | |
− | + | Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати": | |
+ | українська англійська | ||
+ | 1. виїжджати depart | ||
− | + | 2. виїжджати leave | |
+ | 3. виїжджати manage | ||
+ | |||
+ | 4. виїжджати move | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[ http://42yurista.com/qa/35736/]=== | ||
+ | Чи має право державний службовець виїздити за кордон? | ||
+ | ===[ http://www.rulit.net/books/opovidannya-zbirka-read-204978-10.html «"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем | ||
+ | »]=== | ||
+ | А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити. | ||
+ | [[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Версія за 21:00, 5 травня 2014
Ви́їздити, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
Виїздити, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздилиСтор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня). Виїздити
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 1.1 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
- 1.2 СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
- 1.3 СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
- 1.4 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.5 «Словники України on-line»
- 1.6 Орфоепічний словник української мови
- 1.7 Матеріал з Вікісловника
- 1.8 ТЛУМАЧ
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Цікаві факти
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ВИЇЗДИТИ I виїзд`ити см. виїжджати II в`иїздити сов. от виїжджувати
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ВИЇЗДИТИ
ви́їздити дієслово доконаного виду
виїзди́ти дієслово недоконаного виду
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402. Коментарі (0) ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати.
«Словники України on-line»
http://www.rozum.org.ua/ виїздити дієслово доконаного виду
виїздити дієслово недоконаного виду
Орфоепічний словник української мови
виїздити I в`иїздити див. виїжджати. II виїзд`ити див. виїжджувати.
Матеріал з Вікісловника
ви́їздити I[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.] ви́-їз-ди-ти Дієслово доконаного виду. Корінь: -- Вимова[ред.] МФА: [] Семантичні властивості[ред.] Значення[ред.] 1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко 2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах 3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака Синоніми[ред.] 1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити 2. об'їжджати Споріднені слова[ред.] • дієприкметники: 2. виїжджений • іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування • дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити Значення[ред.] 1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко» 1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко 2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар 2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко 3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький 4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко
ТЛУМАЧ
ВИЇЗДИТИ
← назад вперед → ви
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим] їздити в'їздити від'їздити
гніздити доїздити з'їздити
заїздити наїздити од'їздити
під'їздити переїздити поїздити
подоїздити позаїздити понаїздити
попереїздити поприїздити приїздити
пригвоздити проїздити пробороздити
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти. • В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)]. Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися]. Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати. Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити. • Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)]. Из’е́здить – з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)]. • -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)]. • Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений. • -ный конь – заї́жджений кінь. Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що. • -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)]. Искре́щивать, искрести́ть – 1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все); 2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний. Мя́ться – 1) (стр. и возвр з.) – а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.; б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)]; 2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)]. Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́). I. Наезжа́ть, нае́здить – 1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння); 2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)]; 3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)]; 4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити. • Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить). Нае́зженный – 1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий; 2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)]; 3) наї́жджений, ви́їжджений; 4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений. -ться – 1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.; 2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.; 3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим; 4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.; 5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться. Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть – 1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що; 2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого. • -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́. Наторё́нный – 1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.; 2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений. -ться – 1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.; 2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть.
Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить – 1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)]; 2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)]. • Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе]. • Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись]. Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му. Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)]. Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́). Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней). Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить – 1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)]; 2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші); 3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)]; 4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день]. -ться – 1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим; 2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі).
Словари и энциклопедии на Академике
виїздити Перевод виїздити I [ви/йіздиетие] -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь) II [виейізди/тие] -йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись)
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34945 «Орфоепічний словник української мови
»]===
виїжджати
виїжджати
дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
[[Зображення: |x140px]] [1] | [[Зображення: |x140px]] [2] |
Цікаві факти
заголовок
підзаголовок
===[ http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 English-Ukrainian DICTIONARY ]=== Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати": українська англійська 1. виїжджати depart
2. виїжджати leave
3. виїжджати manage
4. виїжджати move
[ http://42yurista.com/qa/35736/]
Чи має право державний службовець виїздити за кордон? ===[ http://www.rulit.net/books/opovidannya-zbirka-read-204978-10.html «"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем »]=== А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити.