Відмінності між версіями «Мама»
Лілія (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Мама, ми''''', ж. ''Мама. ''З бідою, як з рідною мамою. ''Ном. № 2226. Ум. '''Мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. '''''Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, коли я вам докучила, то оддайте мене. ''Грин. III. 192. ''Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? ''Грин. III. 366. ''Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». ''Грин. III. 691. ''Мамунечко, я коло вас. ''Мир. Пов. І. 171. ''Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду! ''Грин. III. 375. | |
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна матір — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила. | Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна матір — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила. | ||
Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці це поняття називається «Мама і тато». | Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці це поняття називається «Мама і тато». | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| Рядок 39: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mother_Cat-Www.Parspic.Net-13.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mother_Cat-Www.Parspic.Net-13.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 08:37, 17 квітня 2014
Мама, ми, ж. Мама. З бідою, як з рідною мамою. Ном. № 2226. Ум. Мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, коли я вам докучила, то оддайте мене. Грин. III. 192. Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? Грин. III. 366. Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». Грин. III. 691. Мамунечко, я коло вас. Мир. Пов. І. 171. Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду! Грин. III. 375.
Сучасні словники
Ма́ти, ма́тір, ма́ма, неня (ненька), матуся, матінка, мамця — жінка щодо своїх дітей. Крім біологічної матері, нянею (ненькою) також можуть називати жінку, що виконує соціальну роль матері, приймальну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної медицини, біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину). Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна матір — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила. Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці це поняття називається «Мама і тато».
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
