Відмінності між версіями «Імовірний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
       Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть:
 
       Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть:
 
  «Я знаю про це з імовірних джерел»;
 
  «Я знаю про це з імовірних джерел»;
  «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки: в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.  
+
  «Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки:
       Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський); а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: «Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
+
в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне.  
 +
       Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський);
 +
а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»:  
 +
«Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко).  
 +
Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»:  
 +
«Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).
  
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка  
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка  

Версія за 12:38, 13 квітня 2014

Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ. ВІРОГІДНИЙ , ЙМОВІРНИЙ , ІМОВІРНИЙ Вірогідний та ймовірний

      Ці прикметники часом уважають за тотожні й помилково пишуть:
«Я знаю про це з імовірних джерел»;
«Таке припущення — вірогідне». А треба було написати навпаки:
в першій фразі — вірогідних, у другій — імовірне. 
      Прикметник вірогідний означає «цілком певний, цілком правдивий, достеменний, перевірений»: «Вірогідні написання букви «і» замість «о» починаються з XIV — XV вв.» (А. Кримський);
а ймовірний — це «той, що його можна тільки припускати»: 

«Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного» (В. Козаченко). Крім того, слово ймовірний означає ще «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Словник за редакцією А. Кримського).

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}