Відмінності між версіями «Кліпати»
(→Сучасні словники) |
Лілія (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
Поточна версія на 11:55, 13 квітня 2014
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Ном. № 11882. Сидить та очима кліпає. Левиц. І. 496.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
1. Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 129); Дмитро Холод видимо нервував, бо очі його часто кліпали повіками (Григорій Епік, Тв., 1958, 326); Черниш суворим поглядом, не кліпаючи, дивився в протилежну стіну і не чув Блаженка (Олесь Гончар, І, 1954, 132). ♦ Кліпати очима перед ким і без додатка — виявляти збентеження, розгубленість. Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (Василь Козаченко, Зол. грамота, 1939, 62). 2. рідко. Те саме, що моргати 2. Війтову одежину сховала мовчки у бочку і кліпала на Анничку, аби нічого про одежину Петрові не говорила (Марко Черемшина, Тв.. 1960, 171). 3. перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти. В чорному небі кліпали зорі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 134); Невеликим вогничком кліпає каганець (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 48).
Український тлумачний словник
кліпати -аю, -аєш, недок. 1) Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). •• Клі/пати очи/ма перед ким і без додатка — виявляти збентеження, розгубленість.
2) рідко. Те саме, що моргати 2). 3) перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти.
Словник синонімів
КЛІПАТИ (очима) лупати, МОРГАТИ; (- світло) блимати, мерехтіти, мигтіти.
Фразеологічний словник української мови
клі́пати (бли́мати) очи́ма. 1. перед ким. Почувати себе ніяково перед ким-небудь, відчувати сором, провину і т. ін. перед кимсь. Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (В. Козаченко); — Та й що ж оце, з-за нього (батька) нам перед людьми очима блимати? (Григорій Тютюнник). попоклі́пати очи́ма (тривалий час). Добре, що я ще грошей од книжника не взяв. Попокліпав би очима, проциндривши чужі гроші (Т. Шевченко). 2. Мовчати, нічого не розуміючи або не знаючи, що відповісти. Зміркувавши, що Юрко тільки кліпає очима, Луць пояснив йому справу (П. Козланюк); — Ну, Левонтію Кириловичу, ти очима не блимай, а пояснюй, як і що (О. Донченко).
Ілюстрації
|
|
|
|
