Відмінності між версіями «Квітка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м (Редагування користувача Аліса (обговорення) відкинуті до версії користувача A.tiutiunnyk)
Рядок 45: Рядок 45:
 
*http://karpatnews.in.ua/news/28724-hirska-kvitka-edelveis-symvol-festyvaliu-mii-ridnyi-krai.htm#sthash.hwYvnOpF.dpuf
 
*http://karpatnews.in.ua/news/28724-hirska-kvitka-edelveis-symvol-festyvaliu-mii-ridnyi-krai.htm#sthash.hwYvnOpF.dpuf
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут‎]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут‎]]
 
 
[[Файл:images0.jpg|thumb|Фото]]
 
 
==Загальні відомості==
 
 
===РОМАШКА===
 
'''LIFE IS GOOD'''
 
 
Рома́шка (лат. Matricária) — род многолетних цветковых растений семейства Астровые или Сложноцветные (Asteraceae), объединяет около двадцати видов[3] невысоких пахучих трав[4], цветущих в первый год жизни.
 
Наиболее известный вид — Ромашка аптечная (Matricaria chamomilla, syn. Matricaria recutita), это растение широко используется в лечебных и косметических целях.
 
 
===Название===
 
Научное (латинское) название рода, Matricaria («маточная трава»), происходит от латинского matrix («матка»), что объясняется традиционным применением растения при лечении гинекологических заболеваний. Впервые это название использовал швейцарский ботаник и врач Альбрехт фон Галлер (1708—1777).
 
Римский писатель и учёный Плиний Старший в своём многотомном труде «Естественная история» описал это растение под названием Chamaemellon, название которого происходит от греч. χᾰμαι (chamai, «низко») и μῆλον (mellon, «яблоко»), что объясняется небольшой высотой травы и запахом цветков, напоминающим запах яблок.
 
Русское название «ромашка» было заимствовано из польского языка и происходит от латинского romana («римская»). Первыми растение так назвали поляки, уже в середине XVI века описав его как «романов цвет».
 
Слово «ромашка» входит в состав многих общеупотребительных названий растений из семейства Астровые (Сложноцветные)[5], относящихся согласно современной классификации к родам Ромашка (Matricaria), Хамемелюм (Chamaemelum), Пупавка (Anthemis), Нивяник (Leucanthemum), Пиретрум (Pyrethrum), Трёхрёберник (Tripleurospermum). Для таких растений характерна более тёмная центральная часть соцветия-корзинки и многочисленные более светлые вытянутые краевые лепестки.
 
 
===Група ИВАНКИ===
 
 
==Контакти==
 
 
===Електронна пошта===
 
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
 
===Skype===
 
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
 
===Web сторінка===
 
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)
 
 
==Участь==
 
===Конференції===
 
 
===Олімпіади===
 
 
===Соціальні проекти===
 
 
===Благодійні акції===
 
 
===Університетські заходи===
 
 
==Громадська діяльність==
 

Версія за 10:48, 19 березня 2014

Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Нп. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) У квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. Квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її як у віночку, хліб випечений як сонце, сама сидить як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.

Сучасні словники

Квітка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.

Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро- і мегаспорогенез, мікро- і мегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням. Поява квітки в процесі еволюції — ароморфоз, який забезпечив широке розселення покритонасінних на Землі.

Квітка - укорочена і обмежена в зростанні репродуктивна втеча, що виконує функції мікро- і мегаспорогенеза, запилення (здійснюваного за сприяння агентів перенесення пилку), запліднення, розвитку зародка і утворення плоду.

Актиноморфна квітка (від актіно... і греч.(грецький) morphē — форма), квітка з симетричним розташуванням частин, тобто що має не менше двох плоскості симетрії, проведеної вертикально через центр квітки і що ділять його на дві рівні половини (см. мал.(малюнок) ). А. ц., як правило, мало пристосовані для запилення якимись певними комахами, що служить ознакою низької організації. Актиноморфними називаються і інші частини рослини з двома (і більш) плоскістю симетрії.

Ілюстрації

3456.jpg 3457.jpeg 3.jpeg 4.jpeg

Див. також

Гірська квітка едельвейс — символ фестивалю "Мій рідний край"

З 5 по 17 вересня в Ужгороді триває Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин «Мій рідний край». Нинішнього року місто над Ужем виконує цю почесну місію втринадцяте. Крім Держкомтелерадіо України та обласної влади, його активно підтримують іноземні мас-медіа. Цьогоріч — Телеграфне Агентство Угорщини МТІ, Студія Кошице радіо і телебачення Словаччини. Українське представництво SES ASTRA AB.

Посланці цих телерадіоорганізацій представляють 50 телевізійних і 41 радіороботу, які відтворюють історію та сьогодення національних спільнот на теренах країн – учасниць фестивалю. Україну на форумі представляють стрічки та програми працівників державних телерадіокомпаній, а також студентів Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Ужгородським форумом передбачено не тільки перегляд робіт конкурсантів, проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, а й поїздку української делегації до колег з Угорщини.

У рамках фесту пройдуть Дні Словаччини, під час яких його учасники ознайомляться з традиціями, культурою та національними стравами цієї країни. Традиційно відбудеться конкурс «Етноказан».

Переможців журналістського форуму чекають відзнаки із зображенням символу Закарпаття — едельвейса. Ця квітка була і залишається емблемою творчого змагання.

Обов’язок об’єктивно оцінювати роботи взяли на себе сусіди закарпатців – іванофранківці. Саме там відбувалися перегляд та прослуховування конкурсних робіт.

Як і дотепер, не обійдеться без відкриття нових імен у теле- та радіожурналістиці, презентації яскравих конкурсних робіт, Кращі стрічки та радіопрограми демонструватимуть загальнонаціональні мас-медійні канали.

Зовнішні посилання