Відмінності між версіями «Щовб»
(Створена сторінка: '''Щовб, -бу, '''''м. '''''що́вба, -би''''', ж. ''Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гай...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щовб, -бу, '''''м. '''''що́вба, -би''''', ж. ''Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. ''Ходи бо геть: став саме на щовбу гори посунешся у провалля. ''Могил. у. ''Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. ''Гн. І. 204. | '''Щовб, -бу, '''''м. '''''що́вба, -би''''', ж. ''Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. ''Ходи бо геть: став саме на щовбу гори посунешся у провалля. ''Могил. у. ''Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. ''Гн. І. 204. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Щовб, -бу, м. що́вба, -би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. Гн. І. 204. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== | ||
| + | ЩОВБ | ||
| + | -а, ч., обл. Крута вершина гори, стрімка скеля. | ||
| + | Утятий обрій дибиться, як щовб, | ||
| + | горить одна зоря і дуже щедра. (ЧТ:55); | ||
| + | На окраї життєвого дерзання, | ||
| + | на щовбі дум, колючім і стремкім, | ||
| + | так тяжко дожидатися прощання | ||
| + | з твоїм ім'ям і в імені твоїм. (ЧТ:149). | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови | ||
| + | ЩОВБ, а, чол., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам'яного щовба випливає вона [ріка] (Іван Франко, VII, 1951, 262); — Ідемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди ат на щовб(Степан Олійник, З книги життя, 1968, 61). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 601. | ||
| + | ===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] === | ||
| + | щовб — що/вба; диал. [крутая] верши/на горы/; (отвесная скала) утёс … Українсько-російський словник | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] === | ||
| + | Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) | ||
| + | Верхушка – | ||
| + | 1) верх, вершок, вершечок, верхів’я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я (Коцюб.)]. | ||
| + | • В. горы – вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір’я. | ||
| + | • Крутая в. – щовб, щовба. | ||
| + | • Острая в. – остриця (гал.). | ||
| + | • В. растения – щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. -дря). | ||
| + | • В. дерева (соб.) – верховіття. [А я на тій руті-м’яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина; | ||
| + | 2) анат., в. легкого – вершок. | ||
| + | Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) | ||
| + | Верхушка – | ||
| + | 1) (о верх. башни, дома) верх, -ха, вершечок, -чка; | ||
| + | 2) (верх деревьев) верховіття, -ття, вершок, -шка; | ||
| + | 3) (о верш. гор) верхів’я, -в’я, шпиль, -ля; | ||
| + | 4) (о вер. разных предметов) верх, -ха, вершок, -шка. | ||
| + | Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) | ||
| + | Верхушка (волны) – вершок (-шка); | ||
| + | • в. (дерева) – верховіття. | ||
| + | Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) | ||
| + | Верхушка | ||
| + | • Верхушка (вершина) горы – верх (верховина, вершина, верхів’я) [гори]; шпиль [гори]; (діал.) грунь; щолоп(ок) [гори]; (збірн.) верхогір’я. [Тінь в долинах… Верхогір’я Наче золоте… Кримський.] | ||
| + | • Верхушка (вершина) дерева – верх (вершина, верховина, верхів’я) [дерева]; (збірн.) верховіття. | ||
| + | • Крутая верхушка горы – крута верхівка гори, іще щовб (щовба) [гори]. [Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Сл. Гр.] | ||
| + | Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) | ||
| + | Верхушка = верх, вершок. — Верх на шапцї синїй. (Дерева) — верховина, верхів’я, вершняк, верховіття. — Окоренок піде на стовп, середина на дошки, а верховина на топливо. С. Аф. — Будемо тобі верховіття у тернїв стинати, тобі на признаку на шляху покидати. н. д. (Гори) — верховина, шпиль. – Злїз на гору, на самий шпиль. | ||
| + | Верхъ = 1. д. Верховье, Верхушка. 2. (верхнє житло) — верх, гора. — Де пан? Пішов на гору. 3. (у екипажів) — верх, буда, будка, покліть. 4. (одежі) — верх, покрива, покривка. — Взять, брать, одержать верхъ = гору взяти, брати, подужати, перемогти, переважувати. — Унїя на Україні почала гору брати. Л. С. — До верху = до верху, в щерть. С. З. — Верхи = 1. верх, вершок, мн. верхи, вершки. 2. плоскінь (коноплї). 3. накожнї (на рукавицях). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щовб.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Що]] | [[Категорія:Що]] | ||
Поточна версія на 20:42, 2 березня 2014
Щовб, -бу, м. що́вба, -би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. Гн. І. 204.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Щовб, -бу, м. що́вба, -би, ж. Крутая верхушка горы, утесъ. Новгород.-Сѣверск. у. Гайсин. у. Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Могил. у. Переверни туту високу гору, що на ні є на щовді поставлений хрест. Гн. І. 204.
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ЩОВБ -а, ч., обл. Крута вершина гори, стрімка скеля. Утятий обрій дибиться, як щовб, горить одна зоря і дуже щедра. (ЧТ:55); На окраї життєвого дерзання, на щовбі дум, колючім і стремкім, так тяжко дожидатися прощання з твоїм ім'ям і в імені твоїм. (ЧТ:149). ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови ЩОВБ, а, чол., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам'яного щовба випливає вона [ріка] (Іван Франко, VII, 1951, 262); — Ідемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди ат на щовб(Степан Олійник, З книги життя, 1968, 61). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 601.
Орфоепічний словник української мови
щовб — що/вба; диал. [крутая] верши/на горы/; (отвесная скала) утёс … Українсько-російський словник
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Верхушка – 1) верх, вершок, вершечок, верхів’я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я (Коцюб.)]. • В. горы – вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір’я. • Крутая в. – щовб, щовба. • Острая в. – остриця (гал.). • В. растения – щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. -дря). • В. дерева (соб.) – верховіття. [А я на тій руті-м’яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина; 2) анат., в. легкого – вершок.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Верхушка – 1) (о верх. башни, дома) верх, -ха, вершечок, -чка; 2) (верх деревьев) верховіття, -ття, вершок, -шка; 3) (о верш. гор) верхів’я, -в’я, шпиль, -ля; 4) (о вер. разных предметов) верх, -ха, вершок, -шка.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Верхушка (волны) – вершок (-шка); • в. (дерева) – верховіття.
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Верхушка • Верхушка (вершина) горы – верх (верховина, вершина, верхів’я) [гори]; шпиль [гори]; (діал.) грунь; щолоп(ок) [гори]; (збірн.) верхогір’я. [Тінь в долинах… Верхогір’я Наче золоте… Кримський.] • Верхушка (вершина) дерева – верх (вершина, верховина, верхів’я) [дерева]; (збірн.) верховіття. • Крутая верхушка горы – крута верхівка гори, іще щовб (щовба) [гори]. [Ходи бо геть: став саме на щовбу гори — посунешся у провалля. Сл. Гр.]
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Верхушка = верх, вершок. — Верх на шапцї синїй. (Дерева) — верховина, верхів’я, вершняк, верховіття. — Окоренок піде на стовп, середина на дошки, а верховина на топливо. С. Аф. — Будемо тобі верховіття у тернїв стинати, тобі на признаку на шляху покидати. н. д. (Гори) — верховина, шпиль. – Злїз на гору, на самий шпиль. Верхъ = 1. д. Верховье, Верхушка. 2. (верхнє житло) — верх, гора. — Де пан? Пішов на гору. 3. (у екипажів) — верх, буда, будка, покліть. 4. (одежі) — верх, покрива, покривка. — Взять, брать, одержать верхъ = гору взяти, брати, подужати, перемогти, переважувати. — Унїя на Україні почала гору брати. Л. С. — До верху = до верху, в щерть. С. З. — Верхи = 1. верх, вершок, мн. верхи, вершки. 2. плоскінь (коноплї). 3. накожнї (на рукавицях).
Ілюстрації
|
