Відмінності між версіями «Дуб»
Ivan (обговорення • внесок) |
Ivan (обговорення • внесок) (Скасування редагування № 107276 користувача Ivan (обговорення)) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 16:11, 27 лютого 2014
Дуб, -ба, м. 1) Раст. дубъ, Quercus robur. Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. Мет. 69. Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ЗОЮР. 260. Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. Левиц. Пов. 268. Ой пустились наші запорожці через море дубами. КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. Дубило. Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) Зелений дуб. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6) Високий дуб. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) Горю-дуб. Игра въ горѣлки. Гуляти в горюдуба. 8) Дуба дати. Умереть. Дав йому дуба. Убилъ его. 9) Дуба ставати. а) Становиться на дыбы. Кінь дуба стає. Каменец. у. б) — стати. Остолбенѣть. См. Дубала, дубора. 10) По сей дуб миля. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). Ном. № 8868. Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. Гол. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Я присалив кониченька до дубонька зеленого. Чуб. V. 947. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. Мет. 7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. Сніп. 102. Ув. Дубище. Чуб. V. 1169.
Сучасні словники
Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1) У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.1) Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий дуб. Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений дуб). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах. Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.
Плід дуба (жолуді)
Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)
Quercus gambelii
Листки дуба кам'яного
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
R:\DOb-1-13-4.0d\ІІ підгрупа\Чередниченко Марія\Виконані |