Відмінності між версіями «Благо»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | БЛАГО, а, сер. | |
+ | |||
+ | 1. Добро, щастя. — Кланяйся отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Павло Грабовський, I, 1959, 397). | ||
+ | |||
+ | 2. тільки мн. блага, благ. Достатки, вигоди, дари природи і т. ін.; все те, чого потребує людина в житті. Партія завжди вважала.., що трудящі, які створюють всі матеріальні блага, є справжніми творцями і духовної культури (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 13); Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Яків Качура, I, 1958, 482). | ||
+ | ♦ Всіх благ! — побажання при прощанні; всього найкращого!, на все добре! | ||
+ | |||
+ | 3. невідм., у знач. присудк. сл., заст. Добре. Благо тобі, друже-брате, Як є в тебе хата (Тарас Шевченко, II, 1953, 209). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 191. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:07, 23 січня 2014
Благо, -га, с. Благо, добро (заимствовано изъ церк. языка и въ нар. рѣчи не употребляется). Заспіваю Господеві за всі Його блага. К. Псал. 7.
Зміст
Сучасні словники
БЛАГО, а, сер.
1. Добро, щастя. — Кланяйся отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага (Марко Вовчок, VI, 1956, 247); Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Павло Грабовський, I, 1959, 397).
2. тільки мн. блага, благ. Достатки, вигоди, дари природи і т. ін.; все те, чого потребує людина в житті. Партія завжди вважала.., що трудящі, які створюють всі матеріальні блага, є справжніми творцями і духовної культури (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 13); Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Яків Качура, I, 1958, 482). ♦ Всіх благ! — побажання при прощанні; всього найкращого!, на все добре!
3. невідм., у знач. присудк. сл., заст. Добре. Благо тобі, друже-брате, Як є в тебе хата (Тарас Шевченко, II, 1953, 209).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 191.