Відмінності між версіями «Глузи»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Сучасні словники)
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Насмішки,глузування.
+
Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 18:08, 23 січня 2014

Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. На глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.

ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439). ♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).


Сучасні словники

Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.

Ілюстрації

AXEXWM5Uti0.jpg DAzX RzYwVg.jpg

Медіа

Джерела та література

Зовнішні посилання