Відмінності між версіями «Щіль»
Євгенія (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Євгенія (обговорення • внесок) |
||
Рядок 71: | Рядок 71: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== |
Версія за 21:57, 22 січня 2014
Щіль
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога.., (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).
«Словники України on-line»
Однина
Називний – щіль;
Родовий – щі́лі;
Давальний – щі́лі;
Знахідний – щіль
Орудний – щі́ллю;
Місцевий – на/у щі́лі;
Кличний - щі́ле*.
Множина
Називний – щі́лі;
Родовий – щі́лей;
Давальний – щі́лям;
Знахідний – щі́лі;
Орудний – щі́лями;
Місцевий – на/у щі́лях;
Кличний - щі́лі*.
[1]
щіль іменник жіночого роду щілина рідко
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "щіль"
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.
Іноземні словники
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
ЩЕЛЬ ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. "каменный, гладкий, пологий приморский берег", арханг. (Даль), щелить "раскалывать, делить", щелеть "давать трещины", укр. щiль, род. п. -i ж. "щель", блр. щелка "щель", щелкi мн. "глаза", щелiць "смотреть украдкой", польск. szczelina "щель", словен. scaljа "осколок". Родственно лит. skelti, skeliu "раскалывать", лтш. skelt, skelu – то же, skelе "отколотый кусок, разрез сзади на кафтане", Skelis "название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем", skilа "осколок, полено", лит. skiltis "отрезанный кусок", skyle ж. "дыра", др.-исл. skiljа "разделять, раскалывать", греч. "рублю, рою", арм. celum "раскалываю", хетт. iskallai- "ломать, разрывать", далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега "подводный камень", арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.
РУпедия
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||
Ілюстрації
Цікаві факти
Кільця планети Сатурна
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.