Відмінності між версіями «Цюра»
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. | Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цюра(збрєносець).jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
[[Категорія:Цю]] | [[Категорія:Цю]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Версія за 13:53, 22 січня 2014
Цюра, -ри, ж. 1) = Джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. Цюрка, цюрочка. Цюра
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).
Матеріал з Вікіпедії
Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
цю́ра "крупный песок", см. чу́ра. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
Словари и энциклопедии на Академике
цюра -и; диал. (казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина) Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Словари и энциклопедии на Академике
Цюры обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.