Відмінності між версіями «Цюрити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 14: Рядок 14:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цюрити(Заболочений).jpg|x140px]] [http://wiki.kubg.edu.ua/images/f/f4/Цюрити(Заболочений).jpg]|}
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Цюрити(Заболочений).jpg|x140px]]
 +
|}
  
  

Поточна версія на 13:50, 22 січня 2014

Цюрити, -рю, -риш, гл. = Дзюрити. Гол.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

дзюрити -и/ть, недок., розм. Текти, витікати тонким струменем, струмком.

Ілюстрації

Цюрити(Заболочений).jpg