Відмінності між версіями «Цюрити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
[[Категорія:Цю]] | [[Категорія:Цю]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Версія за 20:39, 21 січня 2014
Цюрити, -рю, -риш, гл. = Дзюрити. Гол.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦЮРИТИ, ить, недок., розм. Те саме, що дзюрити. — Цигане, чому ти хати не покриєш? Аде [глянь], всюди цюрить! — Та як тепер покривати, коли дощ іде? (Україна сміється, I, 1960, 292); — Будеш ти матися! Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 131). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
дзюрити -и/ть, недок., розм. Текти, витікати тонким струменем, струмком.
