Відмінності між версіями «Ворог»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391);  
 
1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391);  
 
//  чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).  
 
//  чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).  
Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу;Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28).
+
Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу;Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28).
 
2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279).
 
2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279).
 
3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12).  
 
3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12).  

Версія за 20:29, 18 січня 2014

Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. Ворі(о)женько.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1]

ВОРОГ, а, чол. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391); // чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу;Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28). 2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279). 3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12). ♦ Не взяв його (тебе і т. ін.) ворог — те саме, що Не взяв його (тебе і т. ін.) враг (див. враг). — Там у Петра Лукича нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така... (Панас Мирний, III, 1954, 86).

Українська література Словник

[2]

ворог (у множині зменшено-пестливі — воріженьки, ворожень¬ки; поетичне — враг) — 1) той, хто перебуває в стані ворожнечі, бо¬ротьби з ким-небудь; недруг, су¬противник; ворогами людини бу¬ли спочатку злі сили, що їй шкодили (кажуть: «Через вороги тяжко в пеклі бути», «З одним Богом на сто ворог»), тому старослов'янське враг означало «чорт, диявол» (з праслов'янського — лиходій); зго¬дом значення перейшло на злих (лихих) людей (тобто лиходіїв, звідси ж і переосмислене злодій); можливо, від старовинного задоб¬рювання нечистої сили постали піз¬ніше вислови: «Ворогу дай хліба й солі», «Ворога напій, накорми, ще й на дорогу дай», «Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-солі дай»; ставлення до ворогів у наро¬ді філософське, як і до життя взага¬лі, в якому неминучим є протистояння добра і зла: «Без ворогів у сві¬ті не проживеш», «Від ворога учи¬ся розуму!», «І ворогові своєму не зичив би того (закажу)», «Не так тії вороги, як ті добрі люди»; народ застерігає: «Ворог не спить (не дріма)», «Гірший свій ворог, як чу¬жий», «Можна ворогові простити, але не вірити»; у застільному ритуалі жартують, бажаючи: «Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили», «Щоб нашим ворогам пір'я в роті (в горлі) поросло», «Щоб вороги мовчали і сусіди не знали»; проклинають: «Бодай мої вороги виздихали до ноги!»; старе значення слова лежить і в основі образної фразеологічної сполуки не взяв би його (тебе і т. ін.) враг на вира¬ження захоплення ким-небудь; 2) тільки воріженьки = ворожень¬ки — народнопоетична іронічна назва злих, недобрих, підступних, пащекуватих людей, а також уда¬ваних друзів, а насправді прихова¬них, підступних недругів.Наву¬дяться воріженьки, — Дівка заміж піде (пісня); Не співає чорнобри¬ва, Кляне свою долю, А тим часом вороженьки Чинять свою волю (Т. Шевченко); Хай згинуть наші воріженьки!(побажання-прокляття).

Словник синонімів

[3]

ВОРОГ супротивник, суперник, антагоніст, ненавидник, ур. враг, супостат, лиходій, ок. недруг, анал. душман;(рослин) шкідник; мн. воріженьки, вороженьки.

Вікипедія

[4]

Ворог Принциповий противник чого-небудь. Супротивник — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг. У військовій справі Ворог — супротивник на війні, у воєнних діях. У культурі «Ворог мій» — кінофільм, знятий за мотивами однойменного роману Баррі Лонгіера, що завоював в 1980 році премії «Х'юго» і «Неб'юла». «Ворог» — прізвисько одного з основних персонажів трилогії «Володар кілець». У політиці Ворог народу — термін, введений за часів Французької революції для позначення супротивників політичного режиму. У сільському господарстві Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін.


Ілюстрації

Ворог1.jpg [5] Ворог2.jpg [6] Ворог3.jpg [7] Ворог4.jpg [8]