Відмінності між версіями «Ворог»
(Створена сторінка: '''Ворог, -га, '''''м. ''Врагъ. ''В щасті не без ворога. ''Ном. № 1714. ''З одним Богом на сто ворог. ''Н...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ворог, -га, '''''м. ''Врагъ. ''В щасті не без ворога. ''Ном. № 1714. ''З одним Богом на сто ворог. ''Ном. № 12. Ум. '''Ворі(о)женько. ''' | '''Ворог, -га, '''''м. ''Врагъ. ''В щасті не без ворога. ''Ном. № 1714. ''З одним Богом на сто ворог. ''Ном. № 12. Ум. '''Ворі(о)женько. ''' | ||
+ | ==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/vorogh]=== | ||
+ | ВОРОГ, а, чол. | ||
+ | 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391); | ||
+ | // чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). | ||
+ | Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу;Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28). | ||
+ | 2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279). | ||
+ | 3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12). | ||
+ | ♦ Не взяв його (тебе і т. ін.) ворог — те саме, що Не взяв його (тебе і т. ін.) враг (див. враг). — Там у Петра Лукича нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така... (Панас Мирний, III, 1954, 86). | ||
+ | |||
+ | ==Українська література Словник== | ||
+ | ===[http://www.ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3]=== | ||
+ | ворог (у множині зменшено-пестливі — воріженьки, ворожень¬ки; поетичне — враг) — | ||
+ | 1) той, хто перебуває в стані ворожнечі, бо¬ротьби з ким-небудь; недруг, су¬противник; ворогами людини бу¬ли спочатку злі сили, що їй шкодили (кажуть: «Через вороги тяжко в пеклі бути», «З одним Богом на сто ворог»), тому старослов'янське враг означало «чорт, диявол» (з праслов'янського — лиходій); зго¬дом значення перейшло на злих (лихих) людей (тобто лиходіїв, звідси ж і переосмислене злодій); можливо, від старовинного задоб¬рювання нечистої сили постали піз¬ніше вислови: «Ворогу дай хліба й солі», «Ворога напій, накорми, ще й на дорогу дай», «Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-солі дай»; ставлення до ворогів у наро¬ді філософське, як і до життя взага¬лі, в якому неминучим є протистояння добра і зла: «Без ворогів у сві¬ті не проживеш», «Від ворога учи¬ся розуму!», «І ворогові своєму не зичив би того (закажу)», «Не так тії вороги, як ті добрі люди»; народ застерігає: «Ворог не спить (не дріма)», «Гірший свій ворог, як чу¬жий», «Можна ворогові простити, але не вірити»; у застільному ритуалі жартують, бажаючи: «Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили», «Щоб нашим ворогам пір'я в роті (в горлі) поросло», «Щоб вороги мовчали і сусіди не знали»; проклинають: «Бодай мої вороги виздихали до ноги!»; старе значення слова лежить і в основі образної фразеологічної сполуки не взяв би його (тебе і т. ін.) враг на вира¬ження захоплення ким-небудь; | ||
+ | 2) тільки воріженьки = ворожень¬ки — народнопоетична іронічна назва злих, недобрих, підступних, пащекуватих людей, а також уда¬ваних друзів, а насправді прихова¬них, підступних недругів.Наву¬дяться воріженьки, — Дівка заміж піде (пісня); Не співає чорнобри¬ва, Кляне свою долю, А тим часом вороженьки Чинять свою волю (Т. Шевченко); Хай згинуть наші воріженьки!(побажання-прокляття). | ||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263090.html]=== | ||
+ | ВОРОГ | ||
+ | супротивник, суперник, антагоніст, ненавидник, ур. враг, супостат, лиходій, ок. недруг, анал. душман;(рослин) шкідник; мн. воріженьки, вороженьки. | ||
+ | |||
+ | ==Вікипедія== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3]=== | ||
+ | Ворог | ||
+ | Принциповий противник чого-небудь. | ||
+ | Супротивник — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг. | ||
+ | У військовій справі | ||
+ | Ворог — супротивник на війні, у воєнних діях. | ||
+ | У культурі | ||
+ | «Ворог мій» — кінофільм, знятий за мотивами однойменного роману Баррі Лонгіера, що завоював в 1980 році премії «Х'юго» і «Неб'юла». | ||
+ | «Ворог» — прізвисько одного з основних персонажів трилогії «Володар кілець». | ||
+ | У політиці | ||
+ | Ворог народу — термін, введений за часів Французької революції для позначення супротивників політичного режиму. | ||
+ | У сільському господарстві | ||
+ | Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворог1.jpg|x140px]] [http://images.yandex.ua/yandsearch?tld=ua&p=2&text=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3&fp=2&pos=80&uinfo=ww-1349-wh-642-fw-1124-fh-448-pd-1&rpt=simage&img_url=http%3A%2F%2Fstatics.trikky.ru%2Ftrikkyru%2Fwp-content%2Fblogs.dir%2F1%2Ffiles%2F2013%2F01%2Funtitled3-150x150.png] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворог2.jpg|x140px]] [http://images.yandex.ua/yandsearch?tld=ua&p=8&text=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3&fp=8&pos=249&uinfo=ww-1349-wh-642-fw-1124-fh-448-pd-1&rpt=simage&img_url=http%3A%2F%2Fwww.polittech.org%2Fwp-content%2Fuploads%2F2013%2F02%2F%25D1%2588%25D0%25BF%25D0%25B8%25D0%25BE%25D0%25BD.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворог3.jpg|x140px]] [http://images.yandex.ua/yandsearch?tld=ua&p=9&text=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3&fp=9&pos=294&uinfo=ww-1349-wh-642-fw-1124-fh-448-pd-1&rpt=simage&img_url=http%3A%2F%2Fru.fishki.net%2Fpicsw%2F072012%2F10%2F11_2%2Fbonus%2Fplakati%2F054.jpg] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ворог4.jpg|x140px]] [http://images.yandex.ua/yandsearch?tld=ua&p=11&text=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3&fp=11&pos=357&uinfo=ww-1349-wh-642-fw-1124-fh-448-pd-1&rpt=simage&img_url=http%3A%2F%2Fwww.unsere-pfoten.de%2Fimages%2Fkatze-hund.jpg] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] |
Версія за 20:24, 18 січня 2014
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. Ворі(о)женько.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
[1]
ВОРОГ, а, чол. 1. Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Панас Мирний, II, 1954, 118); [Ярчук:] Є у нашого шановного Порфирія Марковича особисті вороги чи нема? (Іван Микитенко, I, 1957, 391); // чого. Принциповий противник чого-небудь. Ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).
Внутрішній ворог — той, хто заподіює шкоду всередині країни, вороже ставиться до існуючого ладу;Зовнішній ворог — той, хто зазіхає, нападає на країну ззовні, порушуючи її кордони. При дружбі народів нашої країни нам не страшні ніякі ні внутрішні, ні зовнішні вороги (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 28).
2. також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. А тут кричать та в труби сурмлять,.. В наскок яряться вороги (Іван Котляревський, I, 1952, 233); Дав [комісар] розпорядження партизанам відтягти ворога вбік (Юрій Яновський, I, 1958, 279). 3. перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. Тихович вірив у можливість боротьби з ворогом винограду [філоксерою] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); Багато ворогів має ліс. Особливо великої шкоди завдають йому численні шкідники (Колгоспник України, 7, 1956, 12). ♦ Не взяв його (тебе і т. ін.) ворог — те саме, що Не взяв його (тебе і т. ін.) враг (див. враг). — Там у Петра Лукича нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така... (Панас Мирний, III, 1954, 86).
Українська література Словник
[2]
ворог (у множині зменшено-пестливі — воріженьки, ворожень¬ки; поетичне — враг) — 1) той, хто перебуває в стані ворожнечі, бо¬ротьби з ким-небудь; недруг, су¬противник; ворогами людини бу¬ли спочатку злі сили, що їй шкодили (кажуть: «Через вороги тяжко в пеклі бути», «З одним Богом на сто ворог»), тому старослов'янське враг означало «чорт, диявол» (з праслов'янського — лиходій); зго¬дом значення перейшло на злих (лихих) людей (тобто лиходіїв, звідси ж і переосмислене злодій); можливо, від старовинного задоб¬рювання нечистої сили постали піз¬ніше вислови: «Ворогу дай хліба й солі», «Ворога напій, накорми, ще й на дорогу дай», «Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-солі дай»; ставлення до ворогів у наро¬ді філософське, як і до життя взага¬лі, в якому неминучим є протистояння добра і зла: «Без ворогів у сві¬ті не проживеш», «Від ворога учи¬ся розуму!», «І ворогові своєму не зичив би того (закажу)», «Не так тії вороги, як ті добрі люди»; народ застерігає: «Ворог не спить (не дріма)», «Гірший свій ворог, як чу¬жий», «Можна ворогові простити, але не вірити»; у застільному ритуалі жартують, бажаючи: «Щоб старі вороги рачки лазили, а молодим очі повилазили», «Щоб нашим ворогам пір'я в роті (в горлі) поросло», «Щоб вороги мовчали і сусіди не знали»; проклинають: «Бодай мої вороги виздихали до ноги!»; старе значення слова лежить і в основі образної фразеологічної сполуки не взяв би його (тебе і т. ін.) враг на вира¬ження захоплення ким-небудь; 2) тільки воріженьки = ворожень¬ки — народнопоетична іронічна назва злих, недобрих, підступних, пащекуватих людей, а також уда¬ваних друзів, а насправді прихова¬них, підступних недругів.Наву¬дяться воріженьки, — Дівка заміж піде (пісня); Не співає чорнобри¬ва, Кляне свою долю, А тим часом вороженьки Чинять свою волю (Т. Шевченко); Хай згинуть наші воріженьки!(побажання-прокляття).
Словник синонімів
[3]
ВОРОГ супротивник, суперник, антагоніст, ненавидник, ур. враг, супостат, лиходій, ок. недруг, анал. душман;(рослин) шкідник; мн. воріженьки, вороженьки.
Вікипедія
[4]
Ворог Принциповий противник чого-небудь. Супротивник — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг. У військовій справі Ворог — супротивник на війні, у воєнних діях. У культурі «Ворог мій» — кінофільм, знятий за мотивами однойменного роману Баррі Лонгіера, що завоював в 1980 році премії «Х'юго» і «Неб'юла». «Ворог» — прізвисько одного з основних персонажів трилогії «Володар кілець». У політиці Ворог народу — термін, введений за часів Французької революції для позначення супротивників політичного режиму. У сільському господарстві Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін.
Ілюстрації
[5] | [6] | [7] | [8] |