Відмінності між версіями «Шабаш»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ганна (обговорення • внесок) |
Ганна (обговорення • внесок) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шабаш.jpg|x140px]] [http://dreamworlds.ru/uploads/posts/2011-07/1310059867_62b00463f80e.jpg] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шабаш 1.jpg|x140px]] [http://dreamworlds.ru/uploads/posts/2011-07/1310059867_62b00463f80e.jpg] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шабаш.jpg|x140px]] [http://www.inquisition-art.net/images/myth/3sabbath/sabbath-10.jpg] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:шабаш.jpg|x140px]] [http://www.inquisition-art.net/images/myth/3sabbath/sabbath-10.jpg] |
Версія за 22:28, 16 січня 2014
Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
ШАБАШ 1 . ( шабаш ) . Суботній відпочинок , приписуваний єврейської релігією. 2 . ( шабаш ) . У середньовічних повір'ях - нічне зібрання відьом , що супроводжувалося диким розгулом . « Будь я із забобонами , я порішив би, що це чорти і відьми покотили на шабаш. » Чехов. 3 . ( шабаш ) тільки од. Закінчення роботи в яке -н. урочний час ( простореч. устар . ) . Вечірній шабаш. 4 . ( шабаш ) в знач. присудка. Досить , скінчено , баста ( простореч. ) . « Шабаш , не буду більше пити ! » Чехов. «Ти молі бога , щоб без всякої жалості просто прікокнулі тебе , і шабаш. » Максим Горький. « Зайвого не висловлювався , стій на цьому , і шабаш. » Л.Толстой . «Б'є одну карту за одною , та й шабаш. » Салтиков- Щедрін . | | Употр . як сигнал гребцям перестати гребти в знач. досить , буде (у цьому знач. зближується з пов . накл. від дієслова шабашити ; мор . ) . [1]
Шаба̀ш (збіговиська або сейми чародіїв, Hexensabbat) — урочисті нічні збори відьом і інших осіб, які притримувались культів, які переслідувались церквою. Могли включати поклоніння дияволу, здійснення жертвоприношень, бенкетів, танців і оргій. Походить від "шабат" - субота (іврит), тобто день відпочинку і як відомо - день Сатурна, який був повелителем часу і розподіляв покарання за гріхи. Звідси зрозуміло, що метою подібних свят могло бути задобрення Сатурна для поліпшення матеріального буття. [2] ==Ілюстрації== |style="width:20%; padding-top:1em;"| [3] |style="width:20%; padding-top:1em;"| [4]