Відмінності між версіями «Фрейда»
(Створена сторінка: '''Фрейда, -ди, '''''ж. ''Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75. Категорія:Фр) |
Лилия (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Фрейда, -ди, '''''ж. ''Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75. | '''Фрейда, -ди, '''''ж. ''Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Зигмунд_Фрейд'''Фрейд''] | ||
+ | *Зи́ґмунд Фрейд, також стар. рос. транскр. Фрейд (нім. Sigmund Freud, МФА: [ˈziːkmʊnt ˈfʁɔʏt]; повне ім'я Сигізмунд Шломо Фрейд; 6 травня 1856, Пржибор — 23 вересня 1939) — австрійський психолог і невролог, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки (Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я). | ||
+ | *Сім'я. Фройд та Україна | ||
+ | Зиґмунд Фройд народився в сім'ї Якоба Фройда та Амалії Натансон[1]. Батько, Якоб Фройд, народився в 1815 році в місті Тисмениця (сучасна Івано-Франківська область), в Галичині, і провів там перші 25 років свого життя. У Тисмениці він уперше одружився і дав життя двом старшим братам Зиґмунда — Еммануелю і Філіпу. Мати, Амалія Натансон, також народилася в Україні, в місті Броди на Львівщині, виросла в Одесі. | ||
+ | Батьки мешкали в Бучачі (нині Тернопільська область), де жили до переселення в німецьке місто Фрайберг, що знаходилося поблизу кордонів Прусії та Австрії (нині — місто Пржибор у Чехії). | ||
+ | 1860 року родина Фройда через фінансові труднощі перебралась до Відня. У 9 років Зигмунд вступає до гімназії Сперл (середня школа), де став одним з найкращих учнів, та закінчив її на відмінно в 17 років. | ||
+ | У статті «Моє життя і психоаналіз» Зигмунд писав: «Я народився 6 травня 1856 року у Фройбурзі в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехословаччині. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Про моїх предків з батьківського боку я знаю, що вони колись мешкали в рейнських землях, у Кельні; у зв'язку з черговим переслідуванням євреїв в XIV або XV століттях, сімейство перебралося на схід, і впродовж XIX століття воно перемістилося з Литви через Галичину до німецькомовних країн, до Австрії». | ||
+ | *Юність | ||
+ | Після завершення гімназії Фрейд планував зробити воєнну або ж політичну кар'єру, але внаслідок антисемітських настроїв та матеріальних труднощів його амбіції були повністю знищені цими причинами. | ||
+ | У 1881 році він на відмінно склав випускні екзамени та отримав ступінь доктора медицини. В березні 1876 року Фройд під пильним наглядом професора Карла Клауса досліджував статеве життя вугрів. Якщо конкретніше, то він вивчав наявність сім'яників у самців. Це була його перша наукова робота. В 1884 році винайшов метод зафарбовування нервових шляхів хлоридом золота, спосіб такого роду був визнаний недосконалим. | ||
+ | У 1882 році Фройд приступив до медичної практики. Наукові інтереси привели його до головної лікарні у Відні, де він почав дослідження в Інституті церебральної анатомії. На початку 1880-тих років зблизився з Йозефом Брейєром та Жаном-Мартеном Шарко, які значно вплинули на вибір Фройдом напрямку наукової діяльності[2]. | ||
+ | У 1886 році Фройд вступає в шлюб з Мартою Бернейс (Martha Bernays)[3]. У подальшому у них народилось шестеро дітей — Матильда (1887–1978), Жан Мартін (1889–1967, названий в честь Шарко), Олівер (1891–1969), Ернст (1892–1970), Софія (1893–1920) та Анна (1895–1982). Саме Анна Фройд стала послідовницею батька, заснувала дитячий психоаналіз, систематизувала та розробляла психоаналітичну теорію, внесла значний вклад в теорію та практику психоаналізу в своїх роботах. | ||
+ | *Зрілість | ||
+ | У 1891 році видана робота Фройда «Про афазію», в якій він уперше виступив з аргументованою критикою загальноприйнятої на той час концепції локалізації функцій мозку в певних його центрах і запропонував альтернативний функціонально-генетичний підхід до вивчення психіки та її фізіологічних механізмів. У статті «Захисні нервопсихози» (1894) та роботі «Дослідження істерії» (1895, спільно з Й. Бреєром) було засвідчено, що існує зворотна дія психічної патології на фізіологічні процеси та залежність соматичних симптомів від емоційного стану пацієнта. | ||
+ | З початком XX століття починає видавати свої основні наукові роботи: | ||
+ | «Тлумачення снів» (1900)[4] | ||
+ | «Психопатологія повсякденного життя» (1901) | ||
+ | «Леонардо да Вінчі — Спогад дитинства» (1910) | ||
+ | «Тотем і табу» (1913) | ||
+ | «Лекції до вступу в психоаналіз» (1916–1917) | ||
+ | «По ту сторону принципа задоволення» (1920) | ||
+ | «Психологія масс та аналіз людського „Я“» (1921) | ||
+ | «Я та Воно» (1923) | ||
+ | У 1923 році у Фройда виявлений рак піднебіння. Вчений переніс 33 тяжких операції, але продовжував працювати до останніх днів свого життя. У 1930 році Фройд став лауреатом премії Ґете. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:19xx_Hermann_Rie_small.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Topelement.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[http://www.br.com.ua/referats/Psychology/90550-2.html]. | ||
+ | *Фрейда — це динамічна конфігурація процесів, що знаходяться у безперервному конфлікті. | ||
+ | *Концепція неусвідомлених психічних процесів займала центральне місце у ранніх дослідженнях та описі особистісної організації Фрейда. | ||
+ | *Фрейда, — це засіб взаємозв'язку всіх епох. А соціокультурні стереотипи поведінки визначаються сімейно-сексуальними відносинами. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]] | ||
[[Категорія:Фр]] | [[Категорія:Фр]] |
Версія за 22:04, 16 січня 2014
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.
Сучасні словники
- Зи́ґмунд Фрейд, також стар. рос. транскр. Фрейд (нім. Sigmund Freud, МФА: [ˈziːkmʊnt ˈfʁɔʏt]; повне ім'я Сигізмунд Шломо Фрейд; 6 травня 1856, Пржибор — 23 вересня 1939) — австрійський психолог і невролог, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював концепцію структури психіки (Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я).
- Сім'я. Фройд та Україна
Зиґмунд Фройд народився в сім'ї Якоба Фройда та Амалії Натансон[1]. Батько, Якоб Фройд, народився в 1815 році в місті Тисмениця (сучасна Івано-Франківська область), в Галичині, і провів там перші 25 років свого життя. У Тисмениці він уперше одружився і дав життя двом старшим братам Зиґмунда — Еммануелю і Філіпу. Мати, Амалія Натансон, також народилася в Україні, в місті Броди на Львівщині, виросла в Одесі. Батьки мешкали в Бучачі (нині Тернопільська область), де жили до переселення в німецьке місто Фрайберг, що знаходилося поблизу кордонів Прусії та Австрії (нині — місто Пржибор у Чехії). 1860 року родина Фройда через фінансові труднощі перебралась до Відня. У 9 років Зигмунд вступає до гімназії Сперл (середня школа), де став одним з найкращих учнів, та закінчив її на відмінно в 17 років. У статті «Моє життя і психоаналіз» Зигмунд писав: «Я народився 6 травня 1856 року у Фройбурзі в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехословаччині. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Про моїх предків з батьківського боку я знаю, що вони колись мешкали в рейнських землях, у Кельні; у зв'язку з черговим переслідуванням євреїв в XIV або XV століттях, сімейство перебралося на схід, і впродовж XIX століття воно перемістилося з Литви через Галичину до німецькомовних країн, до Австрії».
- Юність
Після завершення гімназії Фрейд планував зробити воєнну або ж політичну кар'єру, але внаслідок антисемітських настроїв та матеріальних труднощів його амбіції були повністю знищені цими причинами. У 1881 році він на відмінно склав випускні екзамени та отримав ступінь доктора медицини. В березні 1876 року Фройд під пильним наглядом професора Карла Клауса досліджував статеве життя вугрів. Якщо конкретніше, то він вивчав наявність сім'яників у самців. Це була його перша наукова робота. В 1884 році винайшов метод зафарбовування нервових шляхів хлоридом золота, спосіб такого роду був визнаний недосконалим. У 1882 році Фройд приступив до медичної практики. Наукові інтереси привели його до головної лікарні у Відні, де він почав дослідження в Інституті церебральної анатомії. На початку 1880-тих років зблизився з Йозефом Брейєром та Жаном-Мартеном Шарко, які значно вплинули на вибір Фройдом напрямку наукової діяльності[2]. У 1886 році Фройд вступає в шлюб з Мартою Бернейс (Martha Bernays)[3]. У подальшому у них народилось шестеро дітей — Матильда (1887–1978), Жан Мартін (1889–1967, названий в честь Шарко), Олівер (1891–1969), Ернст (1892–1970), Софія (1893–1920) та Анна (1895–1982). Саме Анна Фройд стала послідовницею батька, заснувала дитячий психоаналіз, систематизувала та розробляла психоаналітичну теорію, внесла значний вклад в теорію та практику психоаналізу в своїх роботах.
- Зрілість
У 1891 році видана робота Фройда «Про афазію», в якій він уперше виступив з аргументованою критикою загальноприйнятої на той час концепції локалізації функцій мозку в певних його центрах і запропонував альтернативний функціонально-генетичний підхід до вивчення психіки та її фізіологічних механізмів. У статті «Захисні нервопсихози» (1894) та роботі «Дослідження істерії» (1895, спільно з Й. Бреєром) було засвідчено, що існує зворотна дія психічної патології на фізіологічні процеси та залежність соматичних симптомів від емоційного стану пацієнта. З початком XX століття починає видавати свої основні наукові роботи: «Тлумачення снів» (1900)[4] «Психопатологія повсякденного життя» (1901) «Леонардо да Вінчі — Спогад дитинства» (1910) «Тотем і табу» (1913) «Лекції до вступу в психоаналіз» (1916–1917) «По ту сторону принципа задоволення» (1920) «Психологія масс та аналіз людського „Я“» (1921) «Я та Воно» (1923) У 1923 році у Фройда виявлений рак піднебіння. Вчений переніс 33 тяжких операції, але продовжував працювати до останніх днів свого життя. У 1930 році Фройд став лауреатом премії Ґете.
Ілюстрації
Див. також
- [1].
- Фрейда — це динамічна конфігурація процесів, що знаходяться у безперервному конфлікті.
- Концепція неусвідомлених психічних процесів займала центральне місце у ранніх дослідженнях та описі особистісної організації Фрейда.
- Фрейда, — це засіб взаємозв'язку всіх епох. А соціокультурні стереотипи поведінки визначаються сімейно-сексуальними відносинами.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]