Відмінності між версіями «Кагал»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ганна (обговорення • внесок) |
Ганна (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
а пізніше і в Російській імперії між 1772 і 1844 роками. Найчастіше словом кагал позначають | а пізніше і в Російській імперії між 1772 і 1844 роками. Найчастіше словом кагал позначають | ||
правління єврейської общини, що є посередником між нею і владою. | правління єврейської общини, що є посередником між нею і владою. | ||
| − | |||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кагал] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кагал] | ||
| Рядок 28: | Рядок 27: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кагала.jpg|x140px]] [http://www.profi-forex.org/system/news/4_hasidy.jpg] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кагала.jpg|x140px]] [http://www.profi-forex.org/system/news/4_hasidy.jpg] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кагал | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ Зображення : Кагал.jpg|x140px]] [http://img- fotki.yandex.ru/get/4400/varandej1.103/0_63ac6_b6e2644f_XL] |
Версія за 21:33, 16 січня 2014
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. Левиц. І. 180. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, воно ширше та ширше виявляєтьсяО. 1862. III. 26. 3) У Гулака- Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. О. 1861. III. Г. Арт. 104. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Кага́л (кахал, івр. קָהָל — зібрання народу). У широкому розумінні слова — община, громада. У більш вживаному — форма общинного самоуправління в Польщі XVI—XVIII століть, а пізніше і в Російській імперії між 1772 і 1844 роками. Найчастіше словом кагал позначають правління єврейської общини, що є посередником між нею і владою. [1] Кагал( Kahal , біблійно- єврейське слово , означає: збори народу , сход ) - після розсіювання євреїв , протягом багатьох століть , так називався орган , який стояв на чолі окремої єврейської громади і що був посередником між нею і державою. Постійно піддаючись переслідуванням , євреї повинні були особливо дорожити своїм громадським ладом . Вони принесли його з собою , і в Польщу, разом з тими грамотами , якими визначався положення їх на Заході (див. Євреї в Польщі). Коли настає епоха панування шляхти і ослаблення королівської влади , прагнення польських євреїв до утворення тісно згуртованих спілок , які охороняють , по можливості , особистість , честь і майно своїх членів , стає особливо сильним. Йому сприяє , з іншого боку , нова система податного оподаткування євреїв не з обличчя , а з громади. Органи цих громад , під ім'ям зборів жидівських , а згодом К. , отримують значення офіційних присутствених місць , який до кінця XVI в . повсюдно мають вже одноманітну організацію (див. соотв. статтю) . Більш великі громади служили центром відомої території ( парафія ), за якою розсіяні були менш значні громади і окремо жили євреї ; правління центральної громади (як і подведомих округ) називається К. , залежні громади утворювали прікагалкі ... [2] ==Ілюстрації== |style="width:20%; padding-top:1em;"|[3] |style="width:20%; padding-top:1em;"|
fotki.yandex.ru/get/4400/varandej1.103/0_63ac6_b6e2644f_XL
![[3]](http://www.profi-forex.org/system/news/4_hasidy.jpg){kind=link}