Відмінності між версіями «Фудулитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Ж...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех. | '''Фудулитися, -люся, -лишся, '''''гл. ''Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех. | ||
[[Категорія:Фу]] | [[Категорія:Фу]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/190310/фудулитися'''фудулитися '''] | ||
+ | *фудулитися | ||
+ | -люся, -лишся, недок., діал. | ||
+ | Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. | ||
+ | |||
+ | [http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], | ||
+ | кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; | ||
+ | а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29). | ||
+ | |||
+ | [http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''], | ||
+ | * фуду́литися– дієслово недоконаного виду | ||
+ | |||
+ | (поводитися гордовито, пихато) | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фудулитися01.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: фудулитися02.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!]. | ||
+ | *[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]] |
Версія за 21:32, 26 грудня 2013
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Сучасні словники
- фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
Фудулитися, Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна],
кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
- фуду́литися– дієслово недоконаного виду
(поводитися гордовито, пихато)
Ілюстрації
x140px | x140px |
Див. також
- [ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!].
- [ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ], Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]