Відмінності між версіями «Висота»
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27661.html '''Висота'''] | [http://slovopedia.org.ua/31/53394/27661.html '''Висота'''] | ||
(відстань від землі вверх) височина, височінь, високість, поет.: підхмар'я, вись, (про форму земної поверхні) височина, (невисока) узгір'я. | (відстань від землі вверх) височина, височінь, високість, поет.: підхмар'я, вись, (про форму земної поверхні) височина, (невисока) узгір'я. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:висота1.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:висота2.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:висота3.JPEG|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:висота4.JPEG|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Версія за 22:31, 23 грудня 2013
Висота, -ти, ж. = Високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
Сучасні словники
- з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу); Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети). з пташи́ного польо́ту. Місто Бразиліа з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу).
- на висоті́. 1. чого. Відповідно до найсуворіших, найвищих вимог чого-небудь. Як пропаганда вона мала своє велике значення, як літературна критика вона показалася далеко не на висоті своєї задачі (І. Франко); Ми повинні бути на висоті завдань, поставлених життям (З газети). 2. Який відповідає найсуворішим, найвищим вимогам; найкращий. (Соняшник:) Потрібно, щоб і цемент, і вапно, і все інше — було на висоті (Л. Дмитерко); — А це правда, що Валерій наш на трасі знаменитого якогось механізатора врятував? На висоті виявився? (О. Гончар).
Висота ВИСОЧИНА; (вимог) рівень; (людська) зріст.
Висота -и́, ж.
1) Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. || Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. || Відстань якоїсь точки, частини земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря.
2) Простір на великій віддалі від землі.
3) Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору.
4) перен. Високий рівень розвитку чого-небудь. •• Бу́ти на висоті́ чого і без додатка — задовольняти високі вимоги.
5) Величина, розмір, рівень чого-небудь. Висота тиску. •• Висота́ зву́ку — якість звуку, яка визначається перев. частотою коливань.
6) мат. Перпендикуляр, опущений з вершини фігури або тіла на основу, а також довжина цього перпендикуляра.
7) астр. Кут між площиною горизонту і напрямком на світило.
Висота іменник жіночого роду Але: дві, три, чотири висоти́
Висота, и, жін
1. Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. Там [на палаці].., на страшенній висоті, стояло щось біле (Панас Мирний, III, 1954, 303); Не висотою хмарочосів вимірюється гідність народів, а високістю мети і намірів! (Олександр Довженко, III, 1960, 70); // Віддаль від земної поверхні по вертикалі вгору. З висоти старої груші видно довкола величезні горизонти прекрасного світу (Юрій Смолич, II, 1958, 49); Волох вів літака на висоті двохсот метрів (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 36); // Відстань якоїсь точки, частини земної поверхні по вертикальній лінії від рівня моря. Набирати висоту див. набирати.
2. Простір на великій віддалі від землі. Сіяє сонце з висоти (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 39); Лелека пливе в висоті (Максим Рильський, Вибр., 1940, 39).
3. Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору. І ви, канівські рідні висоти із живим, вічно трепетним серцем Тараса, ви ж для нас вищі од усіх на світі гір! (Павло Тичина, II, 1957, 112); Один по одному підіймалися мінометники на висоту за командиром роти (Олесь Гончар, I, 1954, 53).
4. перен. Високий рівень розвитку чого-небудь. [Мойсей:] Так, з низин.. Я хотів їх [рабів] підвести Там [туди], де сам став, до світлих висот І свободи, і честі (Іван Франко, XII, 1953, 511); Мрію я про той близький час, коли.. всі висоти культури будуть і в селянина напохваті (Юрій Яновський, II, 1954, 127); Чернишевський і його соратники на величезну висоту підняли суспільно-політичну, зокрема історичну думку в Росії (Комуніст України, 12, 1966, 42). ♦ Бути (стояти) на висоті чого і без додатка — задовольняти високі вимоги. [Соняшник:] Потрібно, щоб і цемент, і вапно, і все інше — було на висоті. Адже відповідатимемо ми самі! (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 33).
5. Величина, розмір, рівень чого-небудь. Висота тиску; Висота температури. ▲ Висота звуку — якість звуку, яка визначається переважно частотою коливань.
6. мат. Перпендикуляр, опущений з вершини фігури або тіла на основу, а також довжина цього перпендикуляра.
7. астр. Кут між площиною горизонту і напрямком на світило.
Висота (відстань від землі вверх) височина, височінь, високість, поет.: підхмар'я, вись, (про форму земної поверхні) височина, (невисока) узгір'я.
Ілюстрації
|
|
|
|
