Відмінності між версіями «Щоденник»

Версія за 10:29, 23 грудня 2013

Щоденник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. щоденник

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щоденник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩОДЕННИК, а, чол. 1. Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. Щоденників на війні я не вів. Але 1418 вогненних днів і ночей не забуті, І були епізоди, зустрічі, битви, були такі хвилини, котрі, як у всіх фронтовиків, ніколи не зітруться в моїй пам'яті (Леонід Брежнєв, Мала земля, 1978, 3); Буль, щоденник Оленка веде (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 140); Тоня сідав до столу. Синій зошит щоденника ховає таємні дівочі думи (Олесь Донченко, II, 1956, 258); З жадобою людини, яка змучена згагою, читав він щоденники Евеліни, які вона прислала йому в Париж (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 91). 2. Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. Лежав щоденник, писаний у муках, і корабельний компас на снігу (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 61); Говорячи про оригінальну світську літературу Стародавньої Русі, необхідно згадати ще «хождения», які являють собою свого роду подорожні щоденники (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512); У своєму щоденнику вчений [В. М. Сєвергін] описував болотисті луки Прибалтики і соснові бори (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 46); // Книжка для щоденних службових записів. 3. Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, одержані оцінки на уроках, зауважень учителів. Глянь у щоденник — там самі трійки, хіба тільки з поведінки п'ятірка (Олесь Донченко, V, 1957, 169). 4. заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета. Наприкінці вересня в щоденнику «Діло» кілька разів появилась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з'їзд з нагоди п'ятнадцятиріччя одержання атестата зрілості (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 409).

«Словники України on-line»

щоде́нник – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний щоде́нник щоде́нники родовий щоде́нника щоде́нників давальний щоде́ннику, щоде́нникові щоде́нникам знахідний щоде́нник щоде́нники орудний щоде́нником щоде́нниками місцевий на/у щоде́ннику на/у щоде́нниках кличний щоде́ннику* щоде́нники*

[1]

щоденник іменник чоловічого роду

Орфоепічний словник української мови

щоденник -а, ч. 1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. 2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів. 3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів. 4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.

Матеріал з Вікісловника

Морфологічні та синтаксичні властивості Іменник. Корінь: -- Значення 1. {Щоденник - це книга, зошит, пристрій, у який людина записує події, що відбуваються щодня. Зазвичай звичайний щоденник ведуть для себе особисто, щоб 2. висловити свої думки.} Синоніми 1. Учнівський щоденник - це невелика книга, у який учні записують розклад занять, домашнє завдання. У ньому вчителі виставляють оцінки. Такий щоденник 2. дозволяє не забувати учням домашні завдання, а батьки можуть контролювати навчання своїх дітей.

ТЛУМАЧ

ЩОДЕННИК різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.

РІДНА МОВА

ЩОДЕННИК різновид мемуарної літератури; збірка датованих записів, що фіксують події, враження і т.ін., часом у формі літературної розповіді, суб'єктом якої є письменник (Дневник (Щоденник) Т.Г. Шевченка) або вигаданий герой.

Матеріал з Вікіпедії

Щоде́нник — літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньої пережитої події, яка щойно сталася.

Історія або щоденні записи астрологів Спроби вести щоденні записи відомі в культурах з розвиненою писемною культурою. Розкопки на теріторіях сучасної держави Ірак, цієї батьківшини декількох стародавніх цивілізацій, надали європейським науковцям тисячі глиняних таблиць. Потрощені і викинуті або ретельно складені в стародавніх чи то «бібліотеках», чи то архівах, вони до паперових носіїв інформації зберігли сторінки минувшини. Серед вивезених в Британський музей в Лондоні опинились тисячі фрагментів глиняних таблиць з клінописом. Серед них і знайшли щоденні записи якогось вавілонського астролога ( і астронома ) з ретельними записами спостережень за зірками та відомими тоді планетами (тобто «мобільними зірками») та магічні тлумачення зв'язку руху зірок із тогочасними подіями. Серед побутових записів і навіть вказівок на тогочасні ціни на зерно знайдені і згадки про появу армії Александра Македонського та перші битви між вавілонянами, персами та греками-чужинцями, датовані 331 роком до н.е. ...

Щоденники протестантів Щоденники в сучасній формі на паперових носіях виникають в протестантських країнах Європи. Цьому сприяли протестантські настанови управління «внутрішнім світом» вірянина, його звітом в зробленому за день перед Богом, передуманого і відчутого. Логічно, що перший такий щоденник належав протестанту-англійцю. Ним був Семюел Піпс ( 1633-1703 ). Піпс починав як бідняк, але вдало піднімався наверх кар'єрою чиновника, був обраний до британського Парламенту, в 1679 переобраний, але за звинуваченням успівучасті у змові, точніше — за намовою ворогів і заздрісників, звільнений і на кілька місяців був ув'язнений у лондонському Тауері. 1683 року був посланий з місією в місто Танжер, з 1684 — він секретар самого короля з військово-морських справ, активно сприяв створенню в імперії сучасного флоту при Карлі, а з1685 — при Якова II Стюарті. В 1689, після відсторонення від влади і втечі з країни короля Якова і обрання королем голландця-протестантаВільгельма Оранського, Піпс програв на парламентських виборах, був змушений покинути високу посаду. За підозрою в симпатіях до короля вигнанця Якова піддався короткочасному ув'язненню у 1689 та 1690 роках. Відійшов від публічного життя, а в 1700 покинув Лондон, усамітнившись у своему маєтку, де через кілька років і помер. Йому було що пригадувати і описувати.

Семюел Піпс приятелював з британськими науковцями Ісааком Ньютоном і Робертом Бойлем, Джоном Драйденом і математиком та архітектором Крістофером Реном. Він грав в карти, займався живописом, складав вірші. Але найвизначнішим здобутком його життя став «Щоденник», який писав у 1660—1669 роках і в якому з властивою йому сумлінністю відтворив як загальні катастрофи — Велику лондонську чуму 1665 і Велику лондонську пожежу 1666), бої між народами (Друга англо-голландська війна 1665—1667), політичні колізії і придворні чвари, так і подробиці власного побуту, дієти, власних любовних авантюр та інше. Піпс перестав вести записи через проблеми із зором, а диктувати їх сторонній особі не хотів. Його щоденник — з політичних і родинних міркувань — був зашифрований за системою Томаса Шелтона і зберігався незмінним у бібліотеці коледжу Св. Магдалини до початку 19 ст. Записи були розшифровані текстологом Джоном Смітом. Вперше «Щоденник» Піпса видано 1825 року, в добу романтизму, коли культура ведення щоденників набула розповсюдження.

Сучасні уяви про щоденник Щоденник пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого, приватного життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо ділогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого щоденника сприяли його поширенню у художній літературі, особливо наприкінці 18 ст., коли поглиблювався інтерес до людської душі, що притаманне сентименталізму («Сентиментальні мандри» Л. Стерна). Певні особливості щоденника використовувались у пригодницькій літературі, скажімо, у Ж. Верна, філософських текстах («Щоденник зрадника» С. К'єркегора) тощо. Відомі особи, що роками вели щоденники • Пилип Орлик (1672—1742), український гетьман у вигнанні • Лоренцо Лотто (бл. 1480— бл. 1557), венеціанський художник, окремі записи в розрахунковій книзі • Катерина ІІ (1729-1796), російська імператриця, автор утаємниченого, надто побутового і аполітичного щоденника, завдання якого не виявити, а приховати приватне життя і власні наміри. • Пушкін Олександр Сергійович (1799—1837), російський поет (щоденник частково знищений самим поетом через політично небезпечні записи) • Едмон де Гонкур (1822—1896), французький письменник • Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960), російський художник, художній критик і мистецтвознавець, сценограф. • Чайковський Петро Ілліч (1840-1893), російський композитор, автор утаємниченого щоденника, завдання якого не виявити, а приховати від агресивного оточення власне приватне життя. Справжнім « щоденником » талановитого композитора стануть його листи • Зінаїда Гіппіус (1869-1945), письменниця і критик • Кузмін Михайло Олексійович (1872—1936), російський поет та перекладач • Бунін Іван Олексійович (1870—1953), російський письменник • Кете Кольвіц (1867—1945), німецька хужожниця • Сомов Костянтин Андрійович (1869—1936), російський художник • Корній Чуковський (1882—1969), російський письменник • Чивіліхін Володимир Олексійович (1928—1984), російський письменник • Пришвін Михайло Михайлович (1873—1954), російський письменник • Тарковський Андрій Арсенійович (1932—1986), російський кінорежисер • Нагибін Юрій Маркович, російський письменник, сценарист

Щоденник в українській літературі В українській літературі відомі щоденники, котрі стали незамінними історичними та духовними документами, написані Тарасом Шевченком, Олександром Довженком, Уласом Самчуком

Див. також • Пушик Степан - український письменник, автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок. • Діаріуш • Щоденникарство • Щоденник Дмитра Туптала • Літературно-мистецький проект "ЩОДЕННИК" • «Діаріуш» гетьмана Пилипа Орлика.

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "щоденник" іменник знаменник натхненник

письменник прийменник святенник

іменинник алмазозамінник беззаконник

бетонник відмінник годинник

данник законник замінник

кінник лимонник майданник

наколінник обмінник охоронник

Іноземні словники

[ http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники]

Газе́та – газе́та, часо́пис; (ежедневная) щоде́нний часо́пис, щоде́нник; (еженедельная) тижневи́к. Дневни́к – щоде́нник, де́нник (р. -ка). Ежедне́вник (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник. Журна́л – журна́л, часо́пис (р. -су), щоде́нник. [Надрукува́в у росі́йському журна́лі. Корабе́льний щоде́нник]. • -нал еженедельный – тижне́ви́к, тижне́вий часо́пис. • -нал двухнедельный – дво(х)тижне́ви́к, двотижне́вий часо́пис. • -нал ежемесячный – мі́сячник, щомі́сячник. Запи́ска – 1) запи́сування, впи́сування, за́пис (-су); 2) за́писка, циду́ла. • Докладная (или памятная) -ка – доповідна́ за́писка, пода́ння, мемора́ндум, пропа́м’ятний лист, па́м’ятка. • Заборная (в лавку) -ка – квито́к (-тка́). [Ми беремо́ крам на квитки́, а по́тім ра́зом запла́тимо (Звин.). Занеси́ гро́ші, а квитки́ забери́ наза́д]. • Брать (товар) по -кам – купува́ти, бра́ти на квитки́. • Запи́ски – за́писи, записки́; (дневник) щоде́нник, (стар.) дія́ріуш. • Дорожные -ки – подоро́жник. • Запи́сочка – запи́сочка, циду́лка, циду́лочка, ка́ртка, пису́лька. Мемориа́л – 1) за́пи́сник (-ка), нотатко́ва или пам’ятко́ва (гал. пропа́м’ятна) кни́жка, па́м’ятка; (дневник) щоде́нник; 2) бухг. – меморія́л, журна́л (-ла). Путевни́к (дорожные записки, дневник) – подоро́жник, подоро́жній щоде́нник, подоро́жні за́писи.

Блог – (англ.) блог, мережевий щоденник.

Дневник – щоде́нник, -ка, де́нник, -ка.

Вести • Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося! • Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися. • Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати. • Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди. • Вести дневник – вести (писати) щоденник(а). • Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати. • Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.] • Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким. • Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого. • Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким. • Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким. • Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати). • Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого. • Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку. • Вести себя – поводитися; триматися. • Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.] • Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати). • Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати). • Вести хоровод – вести танок. • Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть. • И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому. • Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся? • К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)? • Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]

Щоде́нник – 1) дневник; 2) ежедневное издание.

Дневник – щоде́нник (-ка); вести -ник – писа́ти щоде́нника. Ежедневник – 1) (дневник) – щоде́нник (-ка), де́нник (-ка); 2) (издание, выходящее ежедневно) – щоде́нник (-ка), щоде́нне вида́ння. Журнал – журна́л (-лу); (вообще периодическое издание) – часо́пис (-су), журна́л (-ЛУ); ж. входящих бумаг – журна́л на оде́ржувані (вступні́) папе́ри; ж. двухнедельный – двотижне́вик (-ка), двотижне́вий часо́пис; ж. ежедневный – щоде́нник (-ка); ж. ежемесячный – (що)мі́сячник (-ка), щомі́сячний часо́пис; ж. еженедельный – тижне́вик (-ка́); ж. исходящих бумаг, исходящий – журна́л (вихідних) відсиланих папе́рів; ж. кондуитный – ко́ндуїтний журна́л; ж. поступления товаров – журна́л надхо́дженню, прибува́нню това́рів, кра́му; вести журнал – писа́ти журна́л.

Дневник – щоденник, денник. Ежедневный – щоденний (ЛР, 45). -ная газета – щоденна газета, щоденник. -но – щоденно, що-дня, день-у-день.

щоде́нник, -ка, в -ку; -ники, -ків

Щоде́нник, -ка, м. 1) Дневникъ. 2) Ежедневное изданіе. О. 1862. IX. 108. Недавно в однім листі празького щоденника « Народні листи» чехи на ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25.

• Дневник — щоде́нник, -ка.

[ http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10766/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словари и энциклопедии на Академике]

щоденник [шчоде/н:иек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

[ http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200425.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]

щоденник

-а, ч. 1) Щоденні записи індивідуального характеру про події, факти, враження від чогось тощо; зошит для таких записів. 2) Щоденні записи наукових спостережень під час експедицій, досліджень і т. ін.; записи подій, перебігу подорожі, роботи і т. ін. || Книжка для щоденних службових записів. 3) Учнівський зошит для щоденних записів про задані уроки, а також одержаних оцінок на уроках, зауважень учителів. 4) заст., розм. Щоденне періодичне видання, щоденна газета.

[ http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Викисловарь]

Морфологические и синтаксические свойства щоденник Существительное, неодушевлённое, мужской род. Корень: --. Произношение • МФА: ед. ч. [], мн. ч. [] Значение 1. дневник

Ілюстрації

[allianceorbita.com.ua]

[osvita-tomakivka.dp.ua]

[my-ekonomy.info]

[pravo-znaty.org.ua]

[ridna.ua]

[2] Українські пісні Пишу щоденник кров’ю своїх струн