Відмінності між версіями «Кутя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
[http://sum.in.ua/s/kutja'''Кутя'''], '''Академічний тлумачний словник '''
 +
1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Іван Франко, VIII, 1952, 100); — Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 334).
 +
Багата кутя — переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Голодна кутя — переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154).
 +
Передавати (передати) куті меду — переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський, III, 1961, 172).
 +
 
 +
2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25).
 +
 
 +
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/14343.html'''Кутя'''], '''Універсальний словник-енциклопедія'''
 +
обрядова страва сх. слов'ян, румунів, греків та ін., що готується з пшеничних, ячмінних та ін. зерен, до яких додають мед, солодку підливу, родзинки, горіхи тощо; відома з дохристиянських часів. Українці споживають т.зв. багату к. напередодні Різдва, на святвечір, та голодну к. - у переддень Богоявлення, Водохрещі.
 +
 
 +
[http://slovopedia.org.ua/35/53402/107384.html'''Кутя'''], '''Орфографічний словник української мови'''
 +
''іменник жіночого роду ''
 +
 
 +
[http://slovopedia.org.ua/43/53402/294088.html'''Кутя'''], '''Словник церковно-обрядової термінології'''
 +
Те саме, що коливо
 +
 
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Кутя'''], '''Словозміна'''
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
 +
|-
 +
| Називний || краса́ || куті́
 +
|-
 +
| Родовий || краси́ || куте́й
 +
|-
 +
| Давальний || красі́ || кутя́м
 +
|-
 +
| Знахідний || красу́ || куті́
 +
|-
 +
| Орудний || красо́ю || кутя́ми
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у красі́ || на/у кутя́х
 +
|-
 +
| Кличний || красо́* || куті́*
 +
 
 +
|}
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 21: Рядок 56:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Версія за 22:21, 22 грудня 2013

Кутя́, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. Кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. Кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. Передати куті меду. Пересолить (иносказ.).


Сучасні словники

Кутя, Академічний тлумачний словник 1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Іван Франко, VIII, 1952, 100); — Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 334). Багата кутя — переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Голодна кутя — переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154). Передавати (передати) куті меду — переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський, III, 1961, 172).

2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25).

Кутя, Універсальний словник-енциклопедія обрядова страва сх. слов'ян, румунів, греків та ін., що готується з пшеничних, ячмінних та ін. зерен, до яких додають мед, солодку підливу, родзинки, горіхи тощо; відома з дохристиянських часів. Українці споживають т.зв. багату к. напередодні Різдва, на святвечір, та голодну к. - у переддень Богоявлення, Водохрещі.

Кутя, Орфографічний словник української мови іменник жіночого роду

Кутя, Словник церковно-обрядової термінології Те саме, що коливо

Кутя, Словозміна

Відмінок Однина Множина
Називний краса́ куті́
Родовий краси́ куте́й
Давальний красі́ кутя́м
Знахідний красу́ куті́
Орудний красо́ю кутя́ми
Місцевий на/у красі́ на/у кутя́х
Кличний красо́* куті́*

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Кутя&oldid=102960