Відмінності між версіями «Картина»
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
*[http://h.ua/story/238304/ Сучасна картина світу] | *[http://h.ua/story/238304/ Сучасна картина світу] | ||
*[http://bukvar.su/biologija/13209-Sovremennaya-nauchnaya-kartina-mira.html Загальна характеристика сучасної природничо-наукової картини світу] | *[http://bukvar.su/biologija/13209-Sovremennaya-nauchnaya-kartina-mira.html Загальна характеристика сучасної природничо-наукової картини світу] | ||
− | *[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Movozn/2011_17_3/article/2.pdf ПОНЯТТЯ «КАРТИНА СВІТУ» У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ | + | *[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vdpu/Movozn/2011_17_3/article/2.pdf ПОНЯТТЯ «КАРТИНА СВІТУ» У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ] |
− | ] | + | |
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Картина], матеріал з Вікіпедії | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Картина], матеріал з Вікіпедії | ||
− | Картина — твір живопису, що характеризується завершеним характером (на відміну від ескізу й етюда) і самостійним художнім значенням. | + | *Картина — твір живопису, що характеризується завершеним характером (на відміну від ескізу й етюда) і самостійним художнім значенням. |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Версія за 23:38, 19 грудня 2013
Карти́на, -ни, ж. 1) Четырехугольникъ. 2) Небольшой листокъ бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, як та картина. Левиц. І. 4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання. К. ЧР.
Сучасні словники
Картина, и, жін
1. Твір живопису, намальований переважно фарбами на полотні, картоні, дошці тощо. Хата простора, чиста: ..по стінах під склом картини (Панас Мирний, I, 1949, 330); В Ужгороді місцевий художник Ерделій показав нам одну свою картину (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 80); * У порівняннях. Яка ж вродлива [дитина], гарна, мов картина..! (Леся Українка, I, 1951, 30).
2. перен., розм. Про кого-, що-небудь, що своїм виглядом викликає захоплення. — Хлопці біля мене, як хміль коло тичини в'ються; а найпаче Будненко Василь. Чорнявий, кучерявий: картина — не хлопець! (Панас Мирний, III, 1954, 163).
3. перен. Те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити. Минули ми ту дику, але поетичну картину, а за нею знов виступили рядами шпичасті зелені гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 382); В його головці під впливом бабиних слів почали вже роєм тиснутися картини високих-високих домів, великих вікон (Іван Франко, IV, 1950, 30); В пам'яті виникла картина останньої зустрічі з батьком, його згорблена постать (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 57); // Стан, становище чого-небудь. [Дремлюга:] Керівник мусить бачити перш за все загальну картину (Олександр Корнійчук, II, 1955, 296); Музично-театральне життя України XVIII та XIX ст. являло собою картину неухильного розвитку, який захоплював дедалі більше областей (Українська класична опера, 1957, 41); // Словесне, мистецьке зображення чого-небудь у літературі тощо. Ще в поемі «Панські жарти».. Франко малює нам картину економічної залежності селян од пана (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 37); Далеко не втішну картину малював доповідач (Олесь Гончар, II, 1959, 184).
4. Епізод, частина акту п'єси, що потребує окремої декорації. Декорація та ж, що і в попередній картині. Ранок. Коло столика сидить Верба (Олександр Корнійчук, II, 1955, 248); Почалася остання картина, найвиразніша картина усієї вистави, де моряки миють свій корабель, бажаючи тільки чистим віддати його морю (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 199) Живі картини — німа сцена, під час якої дійові особи зберігають нерухомість. — Після спектаклю мають бути живі картини (Леся Українка, III, 1952, 510).
5. розм., рідко. Те саме, що кінофільм. П'яту свою картину він [О. Довженко], певно, зніматиме, замкнувшися до звуконепроникливої будки (Юрій Яновський, V, 1959, 116).
Картина -и, ж.
1) Твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці тощо.
2) муз. Закінчена частина акту в опері, балеті.
3) перен., розм. Про кого-, що-небудь, що своїм виглядом викликає захоплення.
4) перен. Те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити. || Стан, становище чого-небудь. || Словесне, мистецьке зображення чого-небудь у літературі тощо.
5) Епізод, частина акту п'єси, що потребує окремої декорації. •• Живі́ карти́ни — німа сцена, під час якої дійові особи зберігають нерухомість.
6) розм., рідко. Те саме, що кінофільм.
Картина зображення, образ, жм. мальовання; (велика) полотно; (з обличчя) портрет; (на стіні) фреска, (з орнаментом) пано; (кольоровим олівцем) пастеля, св. пастель; (олійною фарбою) олія; (бою) панорама; (феєрична) ВИДОВИЩЕ; (розвитку) стан; (у п 'єсі) епізод; (фільм) кінофільм, кінокартина, ф. стрічка.
Картина 1. К.Симфонічна - див. Симфонічна картина. 2. Завершена частина акту в опері, балеті тощо відокремлюється короткою перервою, під час якої опускається завіса, а не антрактом.
- хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий (хлопець). А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець); Йому подобається і їхня (близнят) ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. “Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй” (М. Стельмах). хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах).
- як карти́на. Дуже гарний, вродливий.— Як зараз чую голос коваля Спиридона.— Он у тебе дочка як картина: не дасть в образу! Викупить перед паном (Панас Мирний).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
- Сучасна картина світу
- Загальна характеристика сучасної природничо-наукової картини світу
- ПОНЯТТЯ «КАРТИНА СВІТУ» У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ
- Картина, матеріал з Вікіпедії
- Картина — твір живопису, що характеризується завершеним характером (на відміну від ескізу й етюда) і самостійним художнім значенням.