Відмінності між версіями «Грива»

Версія за 00:07, 16 грудня 2013

Грива, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гривка, гривонька, гривочка. Грин. ІІІ. 677, 518.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Грива, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гривка, гривонька, гривочка. Грин. ІІІ. 677, 518.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ГРИВА, и, жін. 1. Довге волосся на шиї з хребті деяких тварин. Мій кінь вороний так, як хмара, літав.. І шовкова грива по вітрові має (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 74); Велика, тепер темна, а не сива шевелюра його нагадує левову гриву(Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 70); * Образно. Над довгим рядом вагонів повисла кучерява грива диму(Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 18); * У порівняннях. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Григорій Косинка Новели, 1962, 9); // Про густе довге волосся людини. До неї приступив з свічкою пан Прушинський... широкоплечий, з великою головою, з цілою гривою міцного волосся на голові (Нечуй-Левицький, II, 1956, 57); Схопилася [Назіра-хон], труснула гривою розплетених кіс (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 228). [І] у хвіст і [в] гриву — на повну силу, дуже сильно. За Країну Рад щасливу бийте фашистів в хвіст і гриву!(Українські народні прислів'я та приказки. 1955, 409). 2. Довгасте підвищення; гірське пасмо. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263); Поряд з піщаними гривами і горбами тут [у заплавних луках] зустрічається багато озер (Колгоспник України, 8, 1959, 27). 3. Смуга трави, хлібних рослин, що залишається нескошеною. В бригаді подбали, щоб не допустити втрат. Вручну обкошували кути поля, де жатки звичайно лишають гриви (Радянська Україна, 16.XII 1962, 2).

Орфографічний словник української мови

ГРИВА гри́ва іменник жіночого роду

Фразеологічний словник української мови

ГРИВА (і) в хвіст і (в) гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріютьу хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).

Іноземні словники

mane грива – іменник mane – грива crest – гордість, гребінець, грива, китка, гребінь, пиха

Приклад вживання

It seems an unfair epitaph to bear, but his elbow is now fixed almost as firmly in the nation's mind as hismane of blond hair.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0_(%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%8F) Матеріали з Вікіпедії

Джерела та література

Зовнішні посилання