Відмінності між версіями «Ґирлиґа»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Сучасні словники == | == Сучасні словники == | ||
| − | + | ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72). | |
| − | + | ''[http://sum.in.ua/s/grunt Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 162.]'' | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | ''[http://sum.in.ua/s/grunt Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. | + | |
''[http://sum.in.ua/p/2/181/1]'' | ''[http://sum.in.ua/p/2/181/1]'' | ||
Версія за 09:31, 13 грудня 2013
Ґирлиґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862. Ґирлиґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Зміст
Сучасні словники
ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 162.
ГРУНТ
м. немецк. материк, земля, почва; || дно реки, моря; || в тканях, картинах, шпалерах и пр. фон, поле, земля; || подмазка, подмалевка, закраска, первый слой краски, по которой кроют вторично, окрашивая вещь, или по которой пишут картину. Грунтовой, принадлежащий, относящийся к грунту в разн. знач. грунтовые дороги, природные, земляные, не щебенка, простые; делятся на государственные, губернские, уездные, торговые, сельские или проселочные. Грунтовые растения, посаженные в почву, не в кадках и не в теплице. Грунтовой сарай, навес на столбах, в котором посажены плодовые деревья, раскрываемый на лето, на зиму покрытый и забранный досками. Грунтовать что, крыть краской в первый раз, подмазывать или закрашивать. —ся, быть грунтуему. Грунтованье ср. длит. грунтовка ж. об. действие по знач. глаг.Грунтовня ж. грунтовой сарай. Грунтов м. морск. цепи, веревки или плетенки, пояса, подводимые под кузов судна, по разным случаям: для подъема гребных судов, для валки и колеванья и пр.
Фразеологізми:
ҐРУНТ
вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач).
втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін. Усі перевертні (пани) почували своє велике горе, що вони вже втратили усі.. “рухомі й лежачі добра” та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький).
готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу).
ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський). ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський). ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою (Ю. Збанацький).
зондува́ти / прозондува́ти ґрунт. Попередньо розвідувати, з’ясовувати що-небудь. Він почав зондувати ґрунт, щоб пробратися до Києва (П. Колесник); І все ж, Катричу почало здаватися, що їхні стосунки вийшли за межі дружби й вступили в ту фазу, коли можна прозондувати ґрунт (В. Попов).
ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).
ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); (Джаліл:) Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).
на ґру́нті якому, чого. Будучи пов’язаним із чимось; на якійсь основі. Немало легенд і переказів виникло в атмосфері життя кожного народу, на конкретному місцевому суспільно-історичному ґрунті (Легенди..); Серед населення Бойківщини жили дещо адаптовані на місцевому ґрунті загальноукраїнські пісні про Байду, “Ой Морозе, Морозенку”, “Засвистали козаченьки” та ін. (Бойківщина); Цілий ряд віршів-пісень Платона Воронька виріс безпосередньо на ґрунті народної пісні (М. Рильський); Що в них могло бути спільного .. На якому ґрунті вони подружились? (А. Дімаров).
прощу́пати (прома́цати) ґрунт. З’ясувати, перевірити, вивідати що-небудь; дізнатися про щось. Бронко зразу зміркував, що через цю дівчину можна було б прощупати ґрунт на фабриці Гольдштрома (Ірина Вільде); Мамій вирішив ретельно промацати ґрунт щодо можливості одруження з Тетяною (С. Добровольський).
пуска́ти / пусти́ти ґрунт з-під ніг, рідко. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, позбуватися того, на чому тримається становище, світогляд і т. ін. Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм. Ґрунт пускаємо з-під ніг (П. Грабовський).
(">ҐРУНТ</a> Фразеологічний словник української мови)
Ілюстрації
|
|
Використані джерела
1.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.
ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62. Іменник, жіночий рід.
Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа.
Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його ґирлиґа з мідною, рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"
Етимологія
Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха
Синоніми
Ціпок, кий, палиця, бук, патик, ломака, дрючок, ковінька, костур.
Буква «ґе» в нас замашна —
В хокей гратиме вона!
Ґ — ґирлиґа в чабана
Завертати барана.
Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі
Гульку так набила.
Що відтоді назавжди
З гулькою лишилась.
Це цікаво!!!
Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства <nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а також старі люди . « Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа». Романівські вівці [[2] http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.
