Відмінності між версіями «Бобрик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 15: Рядок 15:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bobrik-[3504x2336]-[10011045].jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Telpics_ru_220932006_185x240.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пварпролд.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пварпролд.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skazki-tolstogo--gusak.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skazki-tolstogo--gusak.jpg|x140px]]  

Версія за 18:50, 12 грудня 2013

Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр. Шух. І. 126, 127, 278.

Сучасні словники

Словник України

бо́брик – іменник чоловічого роду

Словник української мови

БОБРИК, у, чол. Грубе тепле сукно з короткою стоячою ворсою. ♦ Бобриком; Під бобрик — про дуже коротку чоловічу стрижку. Карцев похилив свою сиву, стрижену під низький бобрик голову (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 75).

Ілюстрації

Telpics ru 220932006 185x240.jpg Пварпролд.jpg Skazki-tolstogo--gusak.jpg Goose-picture-color.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання