Відмінності між версіями «Їздити»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їїїї.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
Версія за 14:34, 12 грудня 2013
Ї́здити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок.
1. Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45).
2. Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275); // Бувати в кого-небудь, відвідувати когось. Всі знали, що о. Хведор з о. Мойсеєм живуть душа в душу, дуже часто їздять один до одного в гості (Нечуй-Левицький, І, 1956, 116). ♦ Їздити [верхи] на кому; Їздити на чиєму горбові (горбі) — цілком підкорити когось своїй владі, використовувати в своїх інтересах. — Що ж вони живуть гарно? — Живуть та й годі... Горпина на йому верхи їздить (Панас Мирний, III, 1954, 237); [Андрій:] Тільки противно, що ти вічно на кому-небудь їздиш (Леся Українка, III, 1952, 721); Ледачий він був, усе на моїм горбі їздив (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 7).
Словник України
ї́здити – дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
